Єдине львівське сміттєзвалище вже другий тиждень палає. Через накопичення відходів місто опинилося на порозі антисанітарного стану.
Якщо в центрі Львова сміттєві баки більш-менш порожні, то на околицях ситуація, судячи з усього, виходить із-під контролю. Кілька днів непотріб вдавалось вивозити у райцентри, але активісти почали блокувати вантажівки й не впускати чуже сміття до себе.
Як повідомляє DW.COM, з шестисот функціонуючих полігонів львівське сміття приймає лише шість… Трагедії можна було уникнути, запевняють львівські активісти та екологи.
Українські сміттєзвалища: переповнені та небезпечні
Грибовицьке сміттєзвалище, що під Львовом, яке займає площу як 10 футбольних полів, стало антирекордсменом не відразу. Сміття в Малі Грибовичі почали звозити зі середини ХХ століття. Та окрім побутового непотребу, в радянські часи на полігоні зливали ще й вкрай небезпечні для довкілля та здоров'я людини кислі гудрони.
«Їх зливали в звичайну яму, як воду, а вони вже утворювали гудронні озера, — розповідає в розмові з DW завідувач кафедри інженерної геології та екології Львівського національного університету імені Івана Франка Петро Волошин. — Одне озеро з часом просто засипали сміттям, решта — і досі стоять під відкритим небом». За словами Волошина, загалом за той час вилили приблизно 200 тисяч тонн небезпечної речовини.
За 60 років кислі гудрони так і не вдалось повністю утилізувати. По-перше, ті речовини містять сірчану кислоту, яка може роз’їсти будь-яке обладнання, по-друге, частина речовини опинилась на дні смітника, поверх якого — ще щонайменше 60 метрів побутового сміття.
Не набагато кращою ситуація зі смітниками і в інших містах України. Полігони в Ужгороді, Тернополі, Кам'янці-Подільскому, Одесі чи в Харкові роками працюють у режимі перевантаження та з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів, констатують екологи.
За підрахунками Всеукраїнської екологічної ліги, з понад шести тисяч офіційних полігонів та сміттєзвалищ по всій Україні, з них лише 104 відповідають державним нормам. Інші фактично є звалищами і здійснюють негативний вплив на довкілля.
«Відходи, що там розміщені, зазнають складних фізико-хімічних змін під впливом атмосферних явищ, а також в результаті взаємодії між собою. Це призводить до утворення різних токсичних сполук, які забруднюють атмосферне повітря, ґрунти та водні об’єкти, що вже впливає на людину», — пояснює голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, відповідаючи на запитання DW.
Ситуацію ще можна змінити
Як зауважила директор міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко з огляду на львівську екологічну трагедію державі потрібен величезний струс, щоб звернути увагу на проблеми охорони довкілля. Чи стала таким поштовхом пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі?
Керівник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич визнав у розмові з DW, що поки що він не бачив проекту з рекультивації і не до кінця розуміє, який план для ліквідації трагедії у Львові обрала місцева влада.
«Як спеціаліст, я раджу пересортувати те сміття, хоча б вилучити пластикові пляшки, і аж потім приступати до рекультивації всього сміттєзвалища», — сказав він. Маланич радить там же на полігоні побудувати сміттєпереробний завод. Це, на його думку буде, «найкраще і найзручніше».
А взагалі, головний еколог області запевняє, поки люди самі не почнуть сортувати сміття, в країні нічого глобально у цій сфері не зміниться: «Люди повинні вимагати зміни правил. Навіть якщо їхнє пересортоване сміття потім змішають докупи, українці мають розуміти, для чого вони це роблять і чому це важливо. Коли це зрозуміють звичайні люди, влада і підприємці не зможуть на це закривати очі», — каже Маланич.
Заводи є, але користі — мало
Сміттєспалювальні та сміттєпереробні заводи в Україні якщо і є, то чимало їх, як повідомляється, — застарілі або перебувають у неробочому стані.
Наприклад, з чотирьох сміттєспалювальних заводів — Київ, Харків, Севастополь та Дніпропетровськ — працюють лише Київський і Дніпропетровський, обладнання яких, однак, застаріле й не відповідає сучасним екологічним вимогам.
Переробляє сміття й підприємство у Рівному, але техніка там теж потребує оновлення. Проблему Тернополя мав би вирішити новий сміттєпереробний завод, який розрахований на переробку близько 50 тисяч тонн сміття за рік. Та поки він ще не почав своєї роботи.
Одним з прикладів збалансованого поводження з відходами був полігон у місті Олександрівськ Луганської області. Він був закритий через вичерпання своїх ресурсів, рекультивований та обладнаний системою збирання біогазу. На жаль, через воєнні дії на сході України, полігон було пошкоджено.
Стихійні стіттєзвалища не менш небезпечні
Крім застарілих і переповнених офіційних сміттєзвалищ, в Україні є ще проблема стихійних смітників.
Скільки саме таких сміттєзвалищ існує, нині сказати точно не береться ніхто.
За оцінками Всеукраїнської екологічної ліги, йдеться про понад 10 тисяч таких смітників. Вони розташовані в долинах річок, ярах та балках.
Спеціалісти зі Всеукраїнської екологічної ліги запевняють, що для зменшення кількості стихійних сміттєзвалищ, необхідно запровадити ефективну систему роздільного збирання й перероблення побутових відходів. Багато матеріалів (скло, пластик, папір, метал) можна використовувати повторно у виробництві, таким чином заощаджуючи природні ресурси та зменшуючи кількість відходів.
Українські екологи критикують, що в Україні переробляється приблизно 6% з усього сміття, у той час, як у Європі навпаки — тільки 10-20% не переробляється.
