chrome firefox opera safari iexplorer

Жадібність як загроза сучасній Україні: кілька дружніх порад мільярдерам і мільйонерам у владі

04 серпня 2016 о 20:15

А мільярдерам і мільйонерам в опозиції – до відома

У владі стало модним хизуватися своїми статками та приналежністю до влади як себе, так і своїх родичів, представників земляцтва чи клану. А ще високопосадовці стали такими віруючими: одні раптом публічно і родинно почали відзначати усі православні свята, другі відкрили для себе інші, нетрадиційні напрямки релігії і теж «відроджуються».

Мабуть, після того, що коїться в Україні, у когось таки є потреба в очищені, хоча би уявному. Але є серйозний конфлікт інтересів, бо вони не можуть зупинитися у своїй жадобі все контролювати, володіти і керувати. Оце і є головна проблема нинішньої влади – жадібність.

А жадібність, в свою чергу, породжує недовіру, страх втрати, гнів… До речі, жадібність є одним із семи смертельних гріхів. А деякі психологи вважають її серйозною хворобою.

У будь-якому разі, і народна мудрість, і історія, і навіть сучасність промовисто вчать нас тому, що жадібність до добра не доведе. А людям навколо від тієї жадібності – горе буде. Наведу кілька висловів відомих класиків минулого і сьогодення, які змогли це усвідомити і застерігали інших.  

Демокріт: «Жадібність до грошей, якщо вона ненаситна, набагато обтяжливо потреби, бо чим більше зростають бажання, тим більші потреби вони породжують». 

Феофан Прокопович: «Надто шкідлива та розкіш, яку за страждання купують». 

Іван Величковський: «Багатство – всілякого гріха батько, всілякої злоби винахідник, духотлінної поживи сприяч...».  

Григорій Сковорода: «Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим». «Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний». 

Тарас Шевченко: «Гроші душу холодять».  «А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!..» 

Євген Чикаленко: «Треба любити Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені». 

Стів Джобс: «Я не можу взяти з собою всього того, що нажив. Все, що беру із собою — це спогади любові. Ось справжнє багатство, те, яке  має супроводжувати вас і сповнювати силами, щоб іти далі».

Навіть Олександр Македонський перед смертю попросив поховати його з відкритими руками, продемонструвавши таким чином, що, не дивлячись на свої численні завоювання, в той світ він іде ні з чим.

Отож, нинішнім очільникам влади варто замислитись вже зараз, щоб їхня жадібність остаточно не згубила Україну. Бо не можна служити Мамоні й Україні одночасно!

100x75-1Миколи Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна», доктор політичних наук

Розділи: Політика

22 жовтня

Інші дати
22 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Розгорнути
Борис Олійник
1935 – поет і громадський діяч. Лауреат Шевченківської премії. Автор книг: «Стою на земле», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» та ін.
Розгорнути
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути