chrome firefox opera safari iexplorer

Скоро нас змусять отримувати сертифікат на право жити, — Пинзеник

25 жовтня 2016 о 12:01

Українці навіть уві сні не припиняють думати, як їм купити електролампу, що споживає більше енергії, чи змонтувати котел, що потребує більше газу, чи встановити «драні» вікна, що роблять внесок у проблему глобального потепління. І, як ви напевно здогадалися, на перешкоді цим ворожим задумам (чи то снам) має стати український чиновник.

Бо саме таку мету переслідує урядовий проект закону «Про енергетичну ефективність будівель». І це вже третя спроба протидіяти диверсійним помислам співвітчизників (дві попередні були провалені у парламенті).

Проект передбачає, що виробничі, житлові і нежитлові приміщення підлягають сертифікації енергетичної ефективності.

Ну ніяк не можна дозволити несвідомим українцям встановити вікна, поки їх на зуб не спробує чиновник.

Із прийняттям закону ніхто не зможе продати чи навіть здати в оренду квартиру без наявності сертифікату енергетичної ефективності квартири.

Але й без цих дій за відсутність сертифікату штраф — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів. Тут авторам явно забракло широти погляду. Та в тюрму за це треба! І негайно!

Цього тижня закон не схвалили. Просто не дійшла черга. Але з тією настирністю, з якою його проштовхують втретє, скоро нас змусять отримувати сертифікат на право жити.

vВіктор Пинзеник, народний депутат, колишній віце-прем’єр і міністр фінансів України

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути