Для того, щоб зрозуміти, як виникла ця парадоксальна ситуація з антиукраїнською формулою «БЕЗВІЗ ЗА УМОВИ БЕЗЛІСУ», треба проаналізувати історію з ухваленням діючого нині Закону про мораторій на експорт необробленої деревини, а також непрофесійні, непатріотичні та антидержавницькі дії післямайданної влади.
Нагадаю, цей проект закону був внесений на розгляд парламенту групою народних депутатів різних фракцій. Він певний час дивним чином «зникав» вночі з порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, потім пройшов непросте обговорення між першим і другим читанням, і нарешті, 9 квітня 2015 року, був ухвалений в парламенті. 14 квітня 2015 року Закон був підписаний Головою ВР і того ж дня переданий на підпис Президенту. Незважаючи на ст. 94 Конституції України, згідно з якою Президент протягом 15 днів має або підписати закон, або повернути зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду, даний Закон не підписувався і не ветувався Президентом протягом 72 днів! Отож, згідно з нормами Конституції, цей Закон мав вважатися схваленим і мав бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Щоб змусити керівництво держави діяти конституційно, 25 червня 2015 р. я подав позов до Вищого адміністративного суду України проти Голови Верховної Ради України В. Гройсмана стосовно визнання протиправною його бездіяльність щодо неоприлюднення прийнятого 09.04.2015 року Верховною Радою України та схваленого Президентом України Закону щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді.
Одночасно з цим я написав заяву про звільнення мене з посади Радника Президента України (поза штатом). Після таких моїх дій Закон був нарешті підписаний Президентом 7 липня 2015 р.
Таким чином, тепер законодавчо передбачена десятирічна заборона з 1 листопада 2015 року на вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід (крім сосни), а з 1 січня 2017 року – і сосни.
Проте тогочасний уряд на чолі з А. Яценюком дав зрозуміти, що він не збирається виконувати даний закон, усіляко саботуючи підготовку передбачених в законі завдань для Кабінету Міністрів, які повинні були перевести в публічний, антикорупційний вимір ситуацію з вирубкою лісу та його продажем як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, Кабмін не затвердив новий Порядок видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених х них пиломатеріалів, не було створено електронного переліку виданих сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, не була розроблена передбачена комплексна Програма стабілізації та розвитку лісопереробної галузі тощо. Натомість на урядовій нараді, яку провів А. Яценюк 13 жовтня 2015 р. було дане завдання Мінекономрозвитку у двотижневий термін розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів ЗАКОНОПРОЕКТ ЩОДО СКАСУВАННЯ тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді. Уряд за підписом тогочасного прем’єра Яценюка навіть підготував для Президента пропозицію ветувати даний законопроект через те, що він нібито створює проблеми для лісової галузі України і суперечить нашим міжнародним зобов’язанням…
Тільки під тиском громадськості та за рахунок парламентського контролю тоді з’явилися перші нормативні документи, які дозволили митним та прикордонним органам забезпечити виконання норми Закону про заборону вивезення з України лісу-кругляку (окрім сосни) з 1 листопада 2015 року.
Натомість влада разом з «лісовою мафією» продовжувала шукати різноманітні шляхи, як обійти цю заборону. Почалися масові вирубки лісу та його вивезення за кордон під маркуванням «дрова», а Чернівецька область – батьківщина та територія кадрового впливу Арсенія Яценюка і його «Народного фронту» — взагалі перетворилася на «спеціальну економічну зону» для вивезення української деревини за кордон, задля задоволення потреб одного з найбільших у Східній Європі деревообробних підприємств у Румуні. До речі, українські ЗМІ неодноразово писали і знімали сюжети про те, хто «кришує» і чому саме на Буковині у такій кількості нелегально вирубують та вивозять за кордон наш ліс…
Водночас нагадаю: європейські структури ЖОДНОГО разу не ставили в залежність від мораторію на експорт нашого лісу питання отримання Україною безвізу! Навіть під час обговорення нашого законопроекту у профільних парламентських комітетах експерти міжнародних організацій цілком позитивно поставились до компромісу, що ми маємо достатні «перехідні» періоди для впровадження норм цього закону, і це повністю дає можливості узгодити певні міжнародні нюанси та підготувати українську деревообробну галузь до нових законодавчих умов.
Більше того, тема про порушення тих чи інших вимог СОТ лише в загальних формулах згадувалися в листах іноземних бізнес-структур. Отож, йдеться не про позицію Євросоюзу, а лише про бажання румунського, польського чи іншого бізнесу, який зацікавлений у своїх країнах жорстко (навіть з кримінальною відповідальністю) заборонити вирубку лісів, а Україною скористатися як сировинною базою!
Наголошу: наш Закон містив достатньо довгий так званий «перехідний» період, який давав можливість пояснити позицію України, яка сьогодні перебуває НА МЕЖІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ, оскільки масові вирубки лісів призводять до неконтрольованої ситуації в галузі довкілля. Також уряд міг би взяти за основу те, що ми жодним чином не обмежуємо експорт пиломатеріалів, адже мова йде заборону вивезення пиломатеріалів товщиною понад 70 мм, тобто з мінімальною обробкою…
Існує й енна кількість інших аргументів для того, що ПРИ БАЖАННІ, наявності ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕГОВОРНИКІВ та ПАТРІОТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ українські можновладці могли би підготувати наших європейських сусідів до дати 1 січня 2017 року, коли набирає чинності друга норма Закону про заборону на вивезення за кордон необробленої сосни.
Загалом, передбачалося, що мораторій на вивезення необробленого лісу – це лише перший крок серйозної стратегії піднесення національної економіки, посилення енергетичної незалежності та захисту українського довкілля.
Отож, протягом року, як діє цей закон, ПРИ ПОЛІТИЧНІЙ ВОЛІ парламент, уряд та підзвітні йому структури могли би нарешті провести реформу в лісовій галузі, а саме:
- забезпечити прозорість і відкритість для громади рішень про дозволи на вирубку лісу, на контроль за відновлювальними роботами тощо;
- суттєво зменшити кількість так званих санітарних вирубок та ввести кримінальну відповідальність за незаконні вирубки лісу;
- заборонити використання в лісовому господарстві «варварської» техніки вагою більше 10 тонн, яка не використовується в жодній цивілізованій країні світу;
- стимулювати вітчизняну деревообробну галузь і запровадити пільги на ввезення в Україну деревообробного обладнання тощо.
Тому виходить, що високопосадовці вирішили свою бездіяльність, непрофесіоналізм і корупційні схеми заробляння на експорті українського лісу прикрити «псевдоєвропатріотизмом» — нібито вимогами Європи українського «безлісу» для отримання неодноразово обіцяного Президентом «безвізу».
Тому вимагаю ВІД ЧИНОВНИКІВ, які вели переговори у Європі, визнати свою профнепридатність і почати нові серйозні переговори, пояснивши європейцям позицію України. А також ще раз наголосити українцям, що історія з мораторієм на експорт необробленого лісу не мала жодного відношення до отримання «безвізу»! Даний Закон був принциповим світоглядним законом, який мусив змінити стратегію влади в бік необхідності захисту власної національної економіки, власного ринку, створення робочих місць.
А ще – звертаюсь до НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ:
Я гордий з того, що мені вдалося принциповою позицією і своїм судовим позовом, фактично, за рахунок втрати депутатського мандату змусити Президента підписати цей Закон і ввести його в дію.
Сподіваюсь, що і у вас — народних депутатів України — вистачить сміливості хай не складати мандати за свою позицію, а бодай НЕ ГОЛОСУВАТИ за скасування мораторію на вивезення української деревини за кордон!
Микола Томенко, співавтор Закону щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді (№ 325-VIII), Голова Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи VIІІ скликання
