chrome firefox opera safari iexplorer

Про біду від бюджетних і грантових «патріотів», або Яким повинно бути українське суспільне мовлення

03 листопада 2016 о 11:32

Вже кілька днів триває дискусія про те, як далі створювати суспільне мовлення. І головною лінією конфлікту виявились … гроші!

У мене запитання: можливо, спочатку варто обговорити світоглядну й змістовну частину теми суспільного мовлення, а вже потім — скільки для цього треба бюджетних і грантових грошей?

Для розуміння того, що нинішня програмна політика не відповідає ідеї суспільного мовлення пропоную подивитися програму передач UA: Перший на сьогодні.

Новини й політичні програми на підтримку реформ уряду й президента не беру до уваги (хоча «совкові» кількагодинні прямі включення із засідань уряду Гройсмана чи нарад Яценюка все ж згадаю).

А от щодо світоглядних речей, то сьогодні в програмі, як і останні два роки, — документальні серіали про боротьбу за права афроамериканців, про мандрівки світом та два телевізійні серіали — канадський «Травма» (в жанрі медичної драми) і польський «Епоха честі» (про мужність і героїзм поляків у Другій світовій).

Українська історична документалістика й телевистава, як і в часи Януковича, — з 2-ї до 5-ї ночі!

Отож, висновок: варто зупинити псевдопатріотичну істерію грантових інституцій щодо захисту грошей з бюджету та трансляцію закордонного безкоштовного секонд-хенду.

Спочатку необхідно чітко сформулювати концепцію УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬНОГО мовлення, і під неї підбирати команду, забезпечувати належне фінансування й професійно працювати!

Микола ТОМЕНКО, лідер Громадського руху «Рідна країна», доктор політичних наук

Скріншот телепрограми UA:Перший на четвер, 3 листопада

1

2

3

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути