Наступного року, як планують в Кабміні, в Україні відбудеться «революція» в сфері ЖКГ: кожен будинок пройде професійний енергоаудит, а на тепломодернізацію будівель виділять мільярди гривень, пише Сегодня.ua.
У Верховній Раді знаходяться законопроекти, які дозволять створити ринок енергоефективності, переконані їхні автори. Частина з них вже проголосована, частина — має бути ухвалена до кінця року. Зокрема, йдеться про законопроекти «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», «Про енергоефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності».
Головні нововведення законопроектів: установка лічильників у всіх будинках, обов'язковий енергоаудит для всіх, сертифікація окремих будівель (з відкритим доступом, новобудов та нерухомості, яка здається в оренду або продається). Крім того, з'явиться пеня за прострочення платіжок – 0,1% від суми заборгованості за кожен день, але не більше 100%.
Як розповідає менеджер проектів ДТЕК ЕСКО, сертифікований енергоаудитор Сергій Свистюк, теоретично добитися максимального класу енергоефективності можна в будь-якому будинку. Однак іноді, як зазначає експерт, легше побудувати нову будівлю.
«Кардинально змінити клас енергоефективності та перевести старий будинок відразу з найнижчого класу F до найвищого класу дуже складно. Можливо, простіше побудувати новий будинок. Якщо йдеться про житловий будинок, необхідно буде відселяти всіх його жителів і повністю міняти всі інженерні мережі. В цьому разі вже не обійтися тільки приведенням огороджувальних конструкцій до нормативу і регулюванням системи опалення», – розповідає Сергій Свистюк. Так, щоб перевести будинок з класу С до класу А, треба підвищити його енергоефективність вдесятеро.
Почати підвищувати енергоефективність будинку можна з простих кроків. Наприклад, замінити лампочки в під'їзді на LED, встановити лічильники і регулятори тепла, поставити нові енергоефективні вікна.
Строки переходу до нового класу енергоефективності залежать від масштабу робіт, що проводяться. Наприклад, щоб встановити індивідуальний тепловий пункт в підвалі, утеплити стіни, підвал і дах – потрібно до шести місяців, при цьому не треба буде відселяти мешканців. Якщо будинок настільки старий, що вимагає заміни всіх інженерних комунікацій – проводки, труб в стояках і квартирах, то в такому разі йдеться фактично про реконструкцію, що може тривати довше і вимагати часткового тимчасового відселення жителів, зазначає Сергій Свистюк.
За словами експерта, з 400 будинків, в яких він провів енергоаудит, 60% будівель мали клас енергоефективності Е, 20% – на рівні класу F. Зустрічаються і будівлі класу D, C – це вже будівлі нового зведення. Класу А в Україні відповідають лише кілька будинків, і всі вони перебувають в приватному володінні.
Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
- до 100 квартир – 9,5 тис. гривень
- до 300 квартир – 12 тис. гривень
- до 350 квартир – 13 тис. гривень
Платити доведеться самим мешканцям – приблизно по 100 гривень. Однак варто врахувати, що звіт про енергоаудит дійсний протягом року. Після закінчення опалювального сезону необхідно актуалізувати дані з урахуванням фактичного енергоспоживання.
З бюджету України до Фонду енергоефективності направлять 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина і ще 100 мільйонів євро – Європейський союз. Цими грошима зможе скористатися будь-яка родина вже в квітні наступного року. Гроші на термомодернізацію житла видасть банк, а Фонд компенсує до 50% від тіла кредиту.
За словами віце-прем'єр-міністра Геннадія Зубка, розмір державної допомоги залежатиме від того, якого класу енергоефективності вдасться досягти в результаті модернізації – чим нижчі енерговитрати будинку, тим більше грошей дасть держава. Безвідсотковий кредит на утеплення будинку також можна буде оформити в самому Фонді.
За оцінками експертів, грошей з Фонду вистачить на модернізацію близько тисячі будинків, тоді як в Україні налічується понад 100 тисяч багатоповерхівок.
Ринок енергоефективності дозволить створити 75 тисяч робочих місць – утепленням будинків займеться малий і середній бізнес. Енергоаудиторів готуватимуть вузи, а на спеціальному сайті можна буде ознайомитися з результатами їх роботи. «При цій системі відсутня непрозорість, яка була тоді, коли держава сертифікувало інженерів» – розповідає чиновник.
Як зазначає Геннадій Зубко, для, того, щоб на ринку не з'явилися енергоаудитори, які лобіюватимуть інтереси виробників будматеріалів, їх діяльність зможуть контролювати всі бажаючі. Разом з Фондом енергоефективності запрацює спеціальний сайт, на якому розкажуть про приклади роботи кожного аудитора.
