chrome firefox opera safari iexplorer

За підсумками 2016 року український народ заслуговує найвищої нагороди, — Томенко

26 грудня 2016 о 14:09

Якщо загально підбити підсумки року, що минає, то український народ заслуговує найвищої нагороди. Про це лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко сказав сьогодні в ефірі «Радіо Ера ФМ».

«Фактично, український народ у цьому році воював на два фронти: на одному – проти імперських амбіцій та з політичною неадекватністю Росії і Путіна, на другому – з недалекоглядністю, непрофесійністю, жадібністю та корупційністю влади», – зазначив М. Томенко.

І при цьому суспільство не лише вижило, воно гідно та адекватно проявило себе в усіх сферах життя, вважає політик.

«Більше того, середньостатистичний українець показав владі, що попри її повне несприйняття, він не йде на радикальні кроки через розуміння усієї небезпеки сьогоднішньої ситуації: адже через революційні протистояння можна змінити владу, але можна і країну втратити… Тому український народ якось продовжує виживати у дуже непростій соціально-економічній ситуації, зазвичай, традиційними способами – городами, дачами, допомогою батьків, додатковою роботою тощо, і при цьому ще сподівається на адекватність і розуміння влади», – зазначив Микола Томенко .

На його думку, серед найбільших прорахунків влади – відсутність далекоглядної стратегії, фантастична кадрова проблема Президента, який апелює лише до свого вузького кола бізнес-партнерів та друзів, а також непрофесійність та непідготовленість людей, які потрапляють на високі посади.

«Нездатність влади працювати на суспільство у цьому році чітко продемонструвала, що ми маємо найбіднішу у Європі країну з найбагатшою владою. І електронне декларування це лише підтвердило. Тому якщо влада не зменшить фантастичну прірву між бідним народом, який, як виявилось, більше думає про інтереси України, ніж багата влада, то терпець народу – не вічний», – вважає М. Томенко.

Розділи: Політика

30 липня

Інші дати
Народився Олександр Шульгин
(1889, с.Софине, Полтавська область – 1960), український політичний та державний діяч, історик-соціолог, публіцист, член Центральної Ради,  перший міністр закордонних справ УНР, Голова уряду УНР в екзилі.  
Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеться когось. Чує кроки господаря, чує дотик руки. І снагою життя наливаються вщерть колоски. Наливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном. (Микола Сингаївський)
Розгорнути