chrome firefox opera safari iexplorer

Бюджет для Секретаріату Кабміну укладався «на око»?

24 січня 2017 о 13:09

Початок роботи над нашим проектом під назвою «#Нашбюджет — під громадський контроль!» вже дає цікаві результати.

Поки що у відповідь на інформаційні запити Громадського руху «Рідна країна» щодо бюджетного фінансування відзвітувалися лише чиновники Кабінету Міністрів. Нагадаю, ми вимагали оприлюднити інформацію про штатний розпис Секретаріату Кабінету Міністрів, заробітну плату та премії його працівників, а також — структуру видатків цієї установи на 2017 рік, починаючи від коштів, що виділяються на капітальні ремонти, рекламну чи іншу діяльність команди Гройсмана.

Відповідь Секретаріату КМУ виявилася доволі оригінальною: чиновники Кабміну станом на 24 січня 2017 року не можуть надати штатний розпис і пояснити бюджетні видатки, які передбачені на них у поточному році.

Причина – ще більш оригінальна: штатний розпис Секретаріату КМУ на 2017 рік «ще формується», а його кошторис ще «не затверджений», бо досі немає «затвердженого Міністром фінансів розпису Державного бюджету та доведення Казначейством витягів з його складових частин до головних розпорядників».

Натомість чиновники відзвітувалися про фінансування Секретаріату КМУ і штатний розпис у попередньому році. Це — цікава історія, проте нашу увагу привернуло саме фантастичне збільшення фінансування Секретаріату Кабінету Міністрів у 2017 році. Адже повноваження Кабінету Міністрів ніхто не змінював, жодної інформації про радикальне збільшення штатних працівників Секретаріату Кабміну не надходило… Натомість у цьому році фінансування цієї у порівнянні з попереднім роком було збільшено більше ніж удвічі — на 414 мільйони 628 тисяч гривень! Отож, Секретаріат Кабміну Гройсмана у 2017 році отримав з бюджету понад 737 мільйонів гривень.

Отож, ми хочемо поінформувати суспільство, на що підуть ці гроші платників податків! Тому, звичайно, і надалі будемо надсилати запити і домагатися розсекречення таємниці фінансування Секретаріату Кабінету Міністрів.

Але перший висновок очевидний: надлишкове фінансування чиновників Гройсмана робилося, як кажуть у народі, — «на виріст», або «на око». Оскільки важко уявити, як можна, навіть не маючи розуміння, яким буде штатний розклад, передбачити таке тотальне зростання бюджетних витрат.

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна» 

Розділи: Політика

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути