chrome firefox opera safari iexplorer

Що ви знаєте про галушки? Історія, різновиди, приготування

24 січня 2017 о 15:05

Галушки ‒ одна зі страв української національної кухні. Останнім часом ‒ менш розповсюджена в Україні й представлена, мабуть, лише в окремих ресторанах української кухні.

Попри це, колись галушки та їх різновиди (палюшки, затірка) були дуже популярними на столах українців. Селяни готували їх майже щодня.

Щодо етимології, то походження слова «галушка» пов'язане зі словом «галка» («кулька», «грудка»).  Порівняйте: галочка («дрібна грудочка з волокон на тканині»), польське gałka («кулька»), чеське halka («хворобливий наріст на рослинах»), словенське galka («чорнильний горішок»). Вважають це слово питомо слов'янського походження: порівнюється зі словом «галька» («камінці»), або вважається похідним від здогадного праслов'янського дієслова *galiti («кидати»).

Галушки готували у формі кульок або квадратиків із тіста, яке згодом відварювали. На відміну від вареників, галушки не мають начинки. Подавали страву зі шкварками та сметаною, а у піст ‒ з підсмаженою цибулею. Також часто готували суп з галушками.

Одним із різновидів галушок є палюшки. До тіста на палюшки додають ще варену товчену картоплю, домашній сир та яйця ‒ виходять такі собі ліниві вареники. Ця страва була дуже поширеною на теренах Західної України.

Затірка або затерка ‒ ще один різновид галушок чи точніше ‒ варіація їх приготування. Затерка була поширеною стравою серед слов'ян. Щоб приготувати її, підсолене пшеничне тісто розтирали з борошном до утворення маленьких кульок. Їх відварювали у м’ясному бульйоні або у молоці доти, поки кульки не спливали на поверхню. Страву подавали разом з рідиною, у якій вона варилася. Затірка виглядала як густий суп. Засмачували наїдок вершковим маслом, шкварками зі смаженою цибулею або «битою» олією (з льону чи конопель). Сьогодні цією стравою можна посмакувати на території Середнього Подніпров’я чи Полтавщини.

 mydim.ua

До речі, у Полтаві є пам’ятник Галушці. Він вважається одним із символів міста та уособленням добробуту й щедрості. Пам’ятний знак полтавській галушці ‒ це величезна миска з сімнадцятьма бетонними галушками на постаменті прикрашеному традиційним українським рушником. Пам’ятник відкрили у день сміху, 1 квітня 2006 року, проте приурочили цю подію річниці з дня народження Миколи Гоголя, що згадував у своїх творах про українські галушки.

Пропонуємо вам приготувати один із різновидів галушок ‒ затерку.

Інгредієнти:
2 склянки борошна,
1 яйце,
1 столова ложка масла,
3 склянки молока,
1 ч. л. солі.

Приготування:
У просіяне борошно вбити яйце, додати сіль, масло й декілька ложок води. Добре перемішати й «затерти» руками до появи окремих шматочків тіста. Окремо скип’ятити молоко з водою у пропорції 2:1. Вкинути отримані галушки й варити близько 5 хвилин. Посолити й додати спеції за смаком. Подавати зі шкварками.

Смачного!

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі