chrome firefox opera safari iexplorer

На Житомирщині навчали традиціям приготування Святої вечері

06 січня 2012 о 09:50

Традиціям приготування Святої вечері навчали на майстер-класах на Житомирщині. У мистецькому комплексі «Поліська хата» співали колядок та розповідали про стародавні різдвяні звичаї українців.

У переддень Різдва у селі Городське на Житомирщині людно. Міська молодь з’їхалась сюди на вечорниці. Ледь переступивши поріг хати, дівчата разом із господинею беруться прикрашати житло. Із жита виготовляють дідуха, а з соломи плетуть різдвяні зірки – символ народження Христа.

Ганна Івченко, мистецтвознавець: "Дуже важливий символ, найважливіший мабуть, це дідух. Він заміняв сучасну ялинку і був символом добробуту і врожаю".

Далі взялися до приготування різдвяних страв. Найперше - кутя. У хід йде пшениця, мак, горіхи, родзинки, мед та узвар.

Інна Величко, господиня хати: "Коли інгредієнти додали, треба перемішати і дати куті настоятися. Не зразу перед вечерею її готувати, а десь за години 2-3".

А допоки кутя настоюється, родина накриває стіл. Спершу під скатертину стелять сіно, кладуть часник та монети. Кажуть, у такий спосіб наші пращури відганяли усе недобре з хати і закликали на достаток та добробут у оселі. На столі 12 пісних страв - на честь 12 апостолів. Перш ніж сісти за стіл та взятися за ложки, родина виходить на вулицю і годує свійських тварин. Це щоб домашня живність водилася, а врожаї були хорошими. Тим часом, дітвора ховається під столом і починає вигукувати.

Зайшовши до хати господар вітає рідню, молиться та благословляє їжу. А на знак шани душам померлих підкидає до стелі ложку куті. Тепер можна братися до святкової вечері.

Віктор Сирбут, господар хати: "Завжди на Святвечір збирається родина докупи, хто б де не був, збиралися до батьківської оселі. Щоб помолитися разом, разом цю святу вечерю споживати, щоб разом згадати тих, кого немає, пішли у потойбічний світ".

А ще звечора готують гостинці для колядників. Уже вранці вони ходитимуть від хати до хати, щоб сповістити про народження Христа та побажати людям усяких гараздів. У якості нагороди за колядку просять у господарів ласощі та гроші.

Софія Нестерова, колядниця: "Хто має, той дає, а хто не має що дати, той виганяє з хати".

Ангеліна Нестерова, керівник фольклорного гурту «Джерельце»: "Колядник має бути морально етичною людиною, не має пити, коли ходить по хатам. Має йти з добром, радістю, світлом. Є своєрідний етичний кодекс колядника, який має нести добро".

На Різдво сезон колядок тільки починається. Колядуватимуть на Поліссі аж до 20 січня.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути