chrome firefox opera safari iexplorer

На Житомирщині навчали традиціям приготування Святої вечері

06 січня 2012 о 09:50

Традиціям приготування Святої вечері навчали на майстер-класах на Житомирщині. У мистецькому комплексі «Поліська хата» співали колядок та розповідали про стародавні різдвяні звичаї українців.

У переддень Різдва у селі Городське на Житомирщині людно. Міська молодь з’їхалась сюди на вечорниці. Ледь переступивши поріг хати, дівчата разом із господинею беруться прикрашати житло. Із жита виготовляють дідуха, а з соломи плетуть різдвяні зірки – символ народження Христа.

Ганна Івченко, мистецтвознавець: "Дуже важливий символ, найважливіший мабуть, це дідух. Він заміняв сучасну ялинку і був символом добробуту і врожаю".

Далі взялися до приготування різдвяних страв. Найперше - кутя. У хід йде пшениця, мак, горіхи, родзинки, мед та узвар.

Інна Величко, господиня хати: "Коли інгредієнти додали, треба перемішати і дати куті настоятися. Не зразу перед вечерею її готувати, а десь за години 2-3".

А допоки кутя настоюється, родина накриває стіл. Спершу під скатертину стелять сіно, кладуть часник та монети. Кажуть, у такий спосіб наші пращури відганяли усе недобре з хати і закликали на достаток та добробут у оселі. На столі 12 пісних страв - на честь 12 апостолів. Перш ніж сісти за стіл та взятися за ложки, родина виходить на вулицю і годує свійських тварин. Це щоб домашня живність водилася, а врожаї були хорошими. Тим часом, дітвора ховається під столом і починає вигукувати.

Зайшовши до хати господар вітає рідню, молиться та благословляє їжу. А на знак шани душам померлих підкидає до стелі ложку куті. Тепер можна братися до святкової вечері.

Віктор Сирбут, господар хати: "Завжди на Святвечір збирається родина докупи, хто б де не був, збиралися до батьківської оселі. Щоб помолитися разом, разом цю святу вечерю споживати, щоб разом згадати тих, кого немає, пішли у потойбічний світ".

А ще звечора готують гостинці для колядників. Уже вранці вони ходитимуть від хати до хати, щоб сповістити про народження Христа та побажати людям усяких гараздів. У якості нагороди за колядку просять у господарів ласощі та гроші.

Софія Нестерова, колядниця: "Хто має, той дає, а хто не має що дати, той виганяє з хати".

Ангеліна Нестерова, керівник фольклорного гурту «Джерельце»: "Колядник має бути морально етичною людиною, не має пити, коли ходить по хатам. Має йти з добром, радістю, світлом. Є своєрідний етичний кодекс колядника, який має нести добро".

На Різдво сезон колядок тільки починається. Колядуватимуть на Поліссі аж до 20 січня.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути