chrome firefox opera safari iexplorer

На Житомирщині навчали традиціям приготування Святої вечері

06 січня 2012 о 09:50

Традиціям приготування Святої вечері навчали на майстер-класах на Житомирщині. У мистецькому комплексі «Поліська хата» співали колядок та розповідали про стародавні різдвяні звичаї українців.

У переддень Різдва у селі Городське на Житомирщині людно. Міська молодь з’їхалась сюди на вечорниці. Ледь переступивши поріг хати, дівчата разом із господинею беруться прикрашати житло. Із жита виготовляють дідуха, а з соломи плетуть різдвяні зірки – символ народження Христа.

Ганна Івченко, мистецтвознавець: "Дуже важливий символ, найважливіший мабуть, це дідух. Він заміняв сучасну ялинку і був символом добробуту і врожаю".

Далі взялися до приготування різдвяних страв. Найперше - кутя. У хід йде пшениця, мак, горіхи, родзинки, мед та узвар.

Інна Величко, господиня хати: "Коли інгредієнти додали, треба перемішати і дати куті настоятися. Не зразу перед вечерею її готувати, а десь за години 2-3".

А допоки кутя настоюється, родина накриває стіл. Спершу під скатертину стелять сіно, кладуть часник та монети. Кажуть, у такий спосіб наші пращури відганяли усе недобре з хати і закликали на достаток та добробут у оселі. На столі 12 пісних страв - на честь 12 апостолів. Перш ніж сісти за стіл та взятися за ложки, родина виходить на вулицю і годує свійських тварин. Це щоб домашня живність водилася, а врожаї були хорошими. Тим часом, дітвора ховається під столом і починає вигукувати.

Зайшовши до хати господар вітає рідню, молиться та благословляє їжу. А на знак шани душам померлих підкидає до стелі ложку куті. Тепер можна братися до святкової вечері.

Віктор Сирбут, господар хати: "Завжди на Святвечір збирається родина докупи, хто б де не був, збиралися до батьківської оселі. Щоб помолитися разом, разом цю святу вечерю споживати, щоб разом згадати тих, кого немає, пішли у потойбічний світ".

А ще звечора готують гостинці для колядників. Уже вранці вони ходитимуть від хати до хати, щоб сповістити про народження Христа та побажати людям усяких гараздів. У якості нагороди за колядку просять у господарів ласощі та гроші.

Софія Нестерова, колядниця: "Хто має, той дає, а хто не має що дати, той виганяє з хати".

Ангеліна Нестерова, керівник фольклорного гурту «Джерельце»: "Колядник має бути морально етичною людиною, не має пити, коли ходить по хатам. Має йти з добром, радістю, світлом. Є своєрідний етичний кодекс колядника, який має нести добро".

На Різдво сезон колядок тільки починається. Колядуватимуть на Поліссі аж до 20 січня.

5 жовтня

Інші дати
Олекса Синявський 
1887 – визначний український мовознавець і педагог, провідний діяч у нормуванні української літературної мови (1917–1933), фактичний редактор остаточного тексту «Українського правопису» (1927). Репресований.
Розгорнути
Народився Павло Попович
(1930, м. Узин Київської обл. - 2009) - льотчик-космонавт, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу, Герой праці. Перший політ у космос здійснив 12-15.08.1962 р. на кораблі "Восток-4", другий - 3-19.07.1974 на кораблі "Союз-14" і орбітальній станції "Салют-3"
Розгорнути
Народився Володимир Забаштанський
(1940, с. раїлів Вінницької області. - 2001) - український поет, перекладач. Автор поетичних збірок "Наказ каменярів", "Віра в людину", "Запах далини", "Жага життя" та ін.
Розгорнути
Народився Богдан-Ігор Антонич
(1909, с.Новиця, нині - Польща - 1937) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Автор збірок поезій «Привітання життя», «Велика гармонія», «Три перстені», «Книга Лева».
Листар носив листи зелені, листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. (Богдан-Ігор Антонич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі