chrome firefox opera safari iexplorer

Черкаські освітяни б'ють на сполох через плани Міносвіти «злити» українську літературу із зарубіжною

15 лютого 2017 о 10:53

«Ми проти насильницького втілення антидержавної ідеї в українській освіті!» — таке звернення до міністра освіти і науки Лілії Гриневич від імені науково-педагогічної спільноти та представників громадськості Черкащини розмістила на своїй сторінці у «Фейсбуці» кандидат педагогічних наук, письменниця і депутат Черкаської обласної ради Валентина Коваленко.

«Ідеться про освітню новацію у проекті Типового навчального плану для 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, де пропонується інтегрувати українську літературу в один навчальний предмет із зарубіжною літературою («Література (українська і зарубіжна)», — йдеться у цьому зверненні.

Його підписанти нагадують пані міністру, що проголошення України незалежною державою створило передумови до подолання колоніальної спадщини, отже, відродження національної культури і мови.

На жаль, наголошують автори, маргіналізована, з точки зору влади, духовно-культурна сфера, нехтування гуманітарною освітою стало причиною створення в Україні катастрофічної ідеологічної ситуації, що призвело до трагічних подій на сході України та в Криму.

«Сьогодні російський окупант підступно-приховано продовжує створювати умови гуманітарної блокади, аби розбратати націю, розпорошити нажитий українцями рідний світ. Тож великі сподівання покладаємо на освіту, здатну сформувати майбутнє нашої держави й нашого суспільства.

Але вважаємо неприйнятним сліпе загравання з іншими країнами, догідливе пристосування до чужих навчальних систем, нехтуючи власними національними здобутками у гуманітарній царині», — підкреслюють автори листа.

Представники громадськості та науково-педагогічна спільнота Черкащини переконані, що без достатнього вивчення української мови та літератури неможливо виховати справжнього патріота своєї країни, виплекати в ньому національну гідність.

Тому скорочення годин на ідеологічно важливі «українські» предмети називають свідомою «здачею» багатовіковому ворогові нашої духовної території, що несе загрозу національним інтересам держави.

З огляду на це черкащани пропонують Міносвіти і науки звернути особливу увагу на посилення національних пріоритетів в освіті, а саме на україноцентричну гуманітарну політику, а також наполягають на необхідності збереження в українській школі трьох окремих предметів: української мови, української літератури, зарубіжної літератури.

Вони вважають, що ідея інтеграції цих предметів фактично є нищенням національної системи мовно-літературної освіти, оскільки призведе до втрати цілої низки життєво важливих компетентностей учнів.

Автори звернення також наполягають на проведенні відкритого громадського обговорення проб­лем, пов’язаних з оновленням змісту освіти, зокрема з небезпекою інтеграції предметів літератури — української і зарубіжної — на професійному рівні.

Пропонують залучати до цього насамперед учителів-практиків, методистів і науковців, депутатів та ЗМІ та закликають міністра освіти і науки стояти на чіткій проукраїнській позиції у процесі впровадження освітніх реформ.

Звернення, окрім Валентини Коваленко, котра донедавна була головою Черкаської обласної ради, підписали Людмила Юлдашева, голова Всеукраїнської спілки вчителів-словесників, Володимир Поліщук, доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Олена Фещенко, голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта», Володимир Ткаченко, голова Черкаської обласної організації письменників та інші.

Розділи: Новини освіти

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі