chrome firefox opera safari iexplorer

160 років тому народився засновник української метеорології Борис Срезневський

31 березня 2017 о 09:17

31 березня 2017 року – 160 років від дня народження Бориса Срезневського, засновника української метеорології.

Борис Ізмаїлович Срезневський (1857—1934р.р.) – видатний вчений-кліматолог і метеоролог, академік АН УРСР. Організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії (1919—1934), засновник геофізичної комісії (згодом кафедра геофізики) Академії Наук УРСР, редактор низки періодичних українських метеорологічних видань.

Протягом 54 років Б.І.Срезневський викладав метеорологію та загальну фізику, в тому числі 25 років – у Київському інституті народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Академік Б. І. Срезневський — перший науковий керівник Служби погоди – з 1921 року. В 1926 р. організував при Укрнауці науково-дослідну кафедру геофізики та сільськогосподарської метеорології. З 1931 р. завідував секцією загальної метеорології Гідрометеорологічного інституту.

Вчений розробив теорію ознак посушливості клімату та першу схему кліматологічного районування України. Вивчав розподіл тиску над Україною, шляхи циклонів, хуртовини, вплив погоди на людину. Винайшов цілу низку метоорологічниїх та геофізичних приладів, якими донині користуються фахівці.

До основних наукових інтересів академіка Срезневського належали питання посух та злив, що вкрай важливо для півдня та сходу України. Саме він розробив теорію «ознак посухи».

Зусиллями Б.Срезневського університетській обсерваторії було надано самостійність: спочатку це була магнітно-метеорологічна, згодом геофізична обсерваторія. У її складі діяла перша в Україні радіологічна лабораторія, проводилися електрометеорологічні вимірювання, дослідження верхніх шарів атмосфери.

Влітку 1929 р. буревій зруйнував міст через ріку Прип’ять. Досліджуючи передумови та причини стихійного лиха, Борис Срезневський приділив велику увагу розробці проблеми виникнення ураганів і смерчів в Україні та можливостям їх передбачити.

У 30-і роки минулого століття академік підготував фундаментальну працю, присвячену водному балансу Донецького басейна, зокрема, випаровуванню із замкнених водойм. Власноруч створив карту природного випаровування на території Донбасу, України та загалом Європейської частини тодішнього Союзу.

Б.І.Срезневський протягом усього наукового життя займався активною просвітницькою роботою: публікував статті у спеціальних та науково-популярних виданнях, виступав з доповідями та лекціями.

Академік створив наукову школу київських учених-метеорологів, представниками якої є І.Половко, М.Щербань та багато інших яскравих науковців.

Спостереженнями й висновками, що містяться у його працях «Про бурі на Чорному та Азовському морях», «Про шляхи циклонів», «Ознаки посушливості для Києва» та в багатьох інших, і нині успішно послуговуються українські науковці.

Олена Бондаренко

11 грудня

Інші дати
Андрій Сапєгін
1883 – український ботанік, селекціонер. Один із організаторів Одеської селекційної станції і Одеського сільськогосподарського інституту, один з керівників Інституту генетики АН СРСР, директор Інституту ботаніки АН УРСР. Одержав кілька високопродуктивних сортів озимої пшениці.
Розгорнути
Народився Андрій Яковлів
(1872, м. Чигирин, Черкаська область – 1955) – український історик права, автор численних праць зі звичаєвого, цивільного, карного, морського права, громадський і політичний діяч.
Розгорнути