chrome firefox opera safari iexplorer

Туризм для України – важливий і як світогляд, і як складова економіки держави

27 квітня 2017 о 14:19

На жаль, влада досі не розуміє значення туризму як складової світогляду нашої держави та важливої галузі економіки.

Про це сказав доктор політичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, організатор всеукраїнської акції «7 чудес України» Микола Томенко під час своєї доповіді на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми, інновації», що проходить у Києві 27-28 травня 2017 р.

Він поінформував про ініційовані ним проекти, повʼязані з туризмом, і зауважив, що у президентській «Стратегії -2020» планується так позиціонувати Україну у світі: «Ключове завдання – формування позитивного іміджу України як європейської, демократичної, конкурентоздатної держави із сприятливим бізнесом-кліматом, зі своїм унікальним місцем у світовому розподілі праці та інтегрованої у глобальні ланцюги створення доданої вартості».

«Виходячи з цієї цитати «Стратегії-2020», влада розглядає нашу державу як сировинний придаток, а українців як дешеву робочу силу за кордоном. Така «місія» України, мʼяко кажучи, неправильна і несправедлива», – вважає Микола Томенко.

На його переконання, сьогодні необхідне позиціонування України як держави, що має свою тисячолітню історію, самобутні давні традиції, унікальну природу та історико-архітектурні надбання, а тому – може запропонувати як українцям, так і іноземцям можливість познайомитись з унікальною державою Україною.

«З огляду на це варто було би визначити туризм одним із пріоритетів державної економіки, – вважає М. Томенко. – Для цього держава мала би забезпечити відновлення інфраструктури та надання пільгових умов для ведення зеленого туризму, екотуризму тощо, щоб дати можливість (особливо у сільській місцевості) створювати нові робочі місця та пропагувати Україну».

Також Микола Томенко звернув увагу на те, що крім так званого «позитивного брендування» необхідно проводити і ребрендинг. «Скажімо, той же Чорнобиль, який здебільшого має негативні асоціації, можна перетворити на позитивний приклад. Так, у новоствореному Чорнобильському біосферному заповіднику можна надавати можливість міжнароднім інституціям чи науковим закладам проводити дослідження, а міжнародним компаніям реалізувати свої інвестиційні проекти… А сам факт завершення будівництва «Арки» та презентація нових перспектив Чорнобиля теж може стати прикладом позитивного ребрендингу», – вважає М. Томенко.

Підсумовуючи, він висловив сподівання, що якщо не ця, то майбутня влада повинна дійти до очевидного висновку: туризм для України – важливий і як світогляд, і як засіб об’єднання українців, і як складова економічного піднесення держави.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути