chrome firefox opera safari iexplorer

Невже керівництву держави заборонили ходити до Шевченка?

22 травня 2016 о 12:26

Лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко висловив здивування тим, що сьогодні, в день 155-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі, не прийшли пошанувати українського генія представники нинішньої влади.

«Зазвичай, у травні, на річниці повернення Тараса Шевченка в Україну, тисячі українців з’їжджаються у Канів, щоб пошанувати свого ідеологічного батька. Зрозуміло, за часів Російської імперії та Радянського Союзу в ці дні діяла пряма заборона на проведення масових заходів, а тим більше, якщо хтось з українців з’являвся у вишиванці чи з українською символікою, це означало відповідну реакцію з боку правоохоронних органів. Але сьогодні, в незалежній Україні, для кожного справжнього українця Чернеча гора – це духовна столиця українства, а пошанування Шевченка – це пошанування нашого світоглядного батька», – зазначив М. Томенко.

Він зауважив, що після Революції гідності пошанування Тараса Шевченка, зокрема, в день його перепоховання на Чернечій горі, відбувається вже втретє. І от світоглядний парадокс нинішніх керівників держави: ті, хто обійняв посади на ідеях патріотизму, любові та самопожертви заради України, вже третій рік ігнорують Шевченка.

«Вже третій рік поспіль в ці дні на Чернечій горі – жодного представника української влади: ні Президента, ні Прем’єр-міністра, ні Голови Верховної Ради, а в цьому році – власне, і жодного міністра Шевченко не побачив. Тому виглядає таким чином: можна прийти до влади на гаслах любові до України… Але бажано любити і шанувати Україну щоденно!», – вважає Микола Томенко.

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути

Новини Дивитися всі