Українське Наукове Товариство було створене 11 травня 1907р. за ініціативи професора історії Михайла Грушевського.
Зразком для нової організації стало Львівське Наукове Товариство ім.Т.Шевченка. Головною метою діяльності УНТ визначало, за словами Симона Петлюри, «…наукові розсліди на полі українознавства і ознайомлення громадянства зо всіма сторонами минулого й сучасного життя України».
М.С. Грушевський надавав великого значення об’єднанню українських науковців: «Товариство може відограти величезну ролю, як наукову, так і громадську. Той, хто пригадає, як стоїть у нас справа з українознавством, як з певним комплексом наукових дисциплін, так чи інакше зв'язаних з українським народом, поставлених з вини центрального уряду російського і власного національного безсилля в неможливе становище, той, хто пригадає, яке значення має національна наука в справі національного збудження і розвитку нашого народу, той, звичайно, оцінить благодійну вагу в цій справі систематичної наукової діяльности Українського Наукового Товариства».(Рада. 1.05.1907 р. )
Головою УНТ був обраний Михайло Грушевський, секретарем – письменник і педагог, майбутній міністр освіти УНР Іван Стешенко.
Фінансувалася діяльність Товариства коштом членських внесків та добровільних пожертв (зокрема, чималу допомогу УНТ надавав промисловець-цукровар, меценат української науки і культури, видавець Василь Симиренко).
До складку Товариства входили Б.Грінченко, В.Антонович, М.Василенко, П.Житецький та інші відомі науковці Наддніпрянської України й Галичини.
На першому засіданні УНТ його голова М.С.Грушевський так сформулював програму Товариства: «Українське Наукове Товариство мусить мати перед очима подвійну мету, вказану йому і його статутом, і тими обставинами, в яких задумує воно розвивати свою діяльність: по-перше — організацію наукової роботи, по-друге — популяризацію серед суспільности здобутків сучасної науки. Наукова робота має розвиватися по змозі у всіх областях науки, а передусім — в сфері українознавства, то значить, в тих областях наукової роботи, які роз'яснюють нам минувшість і сучасне життя українського народу і його території...».
Українське Наукове Товариство складалося з історичної, філологічної, природничо-технічної секцій та медичної й статистичної комісій. Упродовж 10 років (1908-18рр.р.) УНТ видало «Записки Українського Наукового Товариства» -під редакцією М.Грушевського,Є М.Василенка та В.Перетца — у 18 томах. (Починаючи з 3-го тома, видання містило суто історичні та філологічні праці. Окремо видавався «Збірник» робіт природничо-технічної секції та комісій».
Протягом 1914-17р.р. виходив друком журнал «Україна», а 1915-16р.р. в Москві – «Український науковий збірник» у двох томах. Загалом у 1907-17р.р. УНТ видало 29 томів наукових праць обсягом 350 друкованих аркушів.
1918р.постала Українська академія наук. Українське наукове товариство діяло паралельно з нею, виникли певні тертя, пов’язані з формуванням в УАН жорсткої управлінської вертикалі, що суперечило Статутові УНТ як самоврядного об’єднання, до якого входили інші самоврядні організації. 1921р. була створена Всеукраїнська академія наук, до складу якої адміністративним рішенням було включено секції УНТ, котрі спочатку працювали автономно, а потім перетворилися на секції відповідних відділів ВУАН.
Значення діяльності УНТ важко переоцінити. Товариство постало й діяло в часи піднесення національної свідомості українців і сприяло розвиткові української наукової думки та поширенню наукових праць українською мовою. Праця його засновників та членства – вияв правдивого подвижництва заради майбутнього своєї країни.
Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
