chrome firefox opera safari iexplorer

Навіщо «куряча мафія» раптом почала Шевченком перейматися?

24 травня 2017 о 11:58

На правах реклами низка телеканалів розповідає, як менеджери та друзі «курячої мафії» з «Нашої Ряби» на Черкащині почали раптом «боротися» за визнання об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Чернечої гори й Шевченківського національного заповідника, збираючи підписи місцевих жителів.

Палкими прихильниками Шевченка виявилися ті колишні депутати Черкаської обласної ради від Партії регіонів, які свого часу аплодували Януковичу-Тулубу-Герман за перетворення Музею Кобзаря на «бізнес-офіс російського банку», за будівництво біля могили Шевченка ЗА БЮДЖЕТНІ КОШТИ найдорожчого в світі вертодрому для Януковича, яким тепер користується лише власник «Нашої Ряби» Юрій Косюк...

І найголовніше: «борються» за спадщину ЮНЕСКО ті «курятники», які біля Канева своїм смородом «вбивають» не лише селян усього Канівського району, а й туристів, що приїздять поклонитися нашому духовному Батьку!

Отож, пропоную збирачам підписів з «курячої мафії» спочатку звільнити це унікальне місце від викидів і жахливого смороду своїх підприємств і таким чином зробити можливим БОДАЙ ВІДВІДУВАННЯ САКРАЛЬНОГО ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА!

А ще – непогано було би викупити цей вертодром, яким, як відомо, нині користуються лише «курячі олігархи», і утримувати його за кошти фірми, а зекономлені бюджетні кошти пустити на утримання заповідника та завершення будівництва Шевченківського центру у Каневі.

А взагалі, принагідно нагадаю, що збір підписів за визнання об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Чернечої гори – ідея зовсім не нова, а має бодай 28-річну історію… Адже МОГИЛА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА І ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК з 1989 року є в офіційному переліку 15 українських обʼєктів-кандидатів на включення до списку Всесвітньої спадщини!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути