chrome firefox opera safari iexplorer

Навіщо «куряча мафія» раптом почала Шевченком перейматися?

24 травня 2017 о 11:58

На правах реклами низка телеканалів розповідає, як менеджери та друзі «курячої мафії» з «Нашої Ряби» на Черкащині почали раптом «боротися» за визнання об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Чернечої гори й Шевченківського національного заповідника, збираючи підписи місцевих жителів.

Палкими прихильниками Шевченка виявилися ті колишні депутати Черкаської обласної ради від Партії регіонів, які свого часу аплодували Януковичу-Тулубу-Герман за перетворення Музею Кобзаря на «бізнес-офіс російського банку», за будівництво біля могили Шевченка ЗА БЮДЖЕТНІ КОШТИ найдорожчого в світі вертодрому для Януковича, яким тепер користується лише власник «Нашої Ряби» Юрій Косюк...

І найголовніше: «борються» за спадщину ЮНЕСКО ті «курятники», які біля Канева своїм смородом «вбивають» не лише селян усього Канівського району, а й туристів, що приїздять поклонитися нашому духовному Батьку!

Отож, пропоную збирачам підписів з «курячої мафії» спочатку звільнити це унікальне місце від викидів і жахливого смороду своїх підприємств і таким чином зробити можливим БОДАЙ ВІДВІДУВАННЯ САКРАЛЬНОГО ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА!

А ще – непогано було би викупити цей вертодром, яким, як відомо, нині користуються лише «курячі олігархи», і утримувати його за кошти фірми, а зекономлені бюджетні кошти пустити на утримання заповідника та завершення будівництва Шевченківського центру у Каневі.

А взагалі, принагідно нагадаю, що збір підписів за визнання об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Чернечої гори – ідея зовсім не нова, а має бодай 28-річну історію… Адже МОГИЛА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА І ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК з 1989 року є в офіційному переліку 15 українських обʼєктів-кандидатів на включення до списку Всесвітньої спадщини!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути