Цього дня народився Володимир Чехівський, український політичний і громадський діяч, голова Ради міністрів УНР, нагадує Укрінформ.
Володимир Мусійович Чехівський (1876—1937) народився на Київщині у родині священика. Отримав богословську освіту – спершу в семінарії, а згодом в Київській духовній академії.
В 1900 році Чехівський здобуває ступінь професора й починає працювати інспектором в Кам’янець-Подільській семінарії (1901—1903), Київській духовній семінарії (1903—1905), учителює в Черкасах (1905—1906). У 1908—1917 рр. жив в Одесі, де займався викладацькою діяльністю, був редактором газети «Українське слово».
Після жовтневого перевороту наприкінці 1917 року розпочинається активна політична діяльність Чехівського у Києві. За правління Скоропадського з квітня 1918 обіймав посаду директора департаменту віросповідань. Одночасно співпрацював в «Робітничій газеті», писав публіцистичні статті та розвідки з соціально-економічних питань.
Чехівський був одним з організаторів виступу проти гетьманського уряду у Києві. Після приходу до влади Директорії став головою Ради міністрів – міністром закордонних справ.
Під час його прем'єрства, 22 січня 1919 року, був проголошений універсал про об'єднання УНР і Західно-Української народної республіки (ЗУНР), так званий «Акт Злуки», схвалені закони про державну мову України, про автокефалію Української православної церкви, земельний закон.
Після захоплення більшовиками України, Чехівський залишився на батьківщині. Викладав в Кам’янець-Подільському університеті, Вінницькому інституті народної освіти та Київському медичному інституті. З 1920 року співробітничав із Всеукраїнською православною церковною радою (ВПЦР), у 1921—1924 рр. — член її президії, викладач пастирських курсів у Києві.
Був головою ідеологічної комісії УАПЦ на I Всеукраїнському православному церковному соборі (14-30 жовтня 1921 року) та Головою II Всеукраїнського православного церковного собору (17-30 жовтня 1927 року).
29 липня 1929 року Володимира Чехівського заарештували у справі «Союзу визволення України», начебто як члена бюро цієї організації.
19 квітня 1930 засуджений до смертної кари, потім вирок замінили на 10 років ув’язнення. У 1936 термін ув’язнення подовжили ще на 20 років і заслали у табори без права листування.
3 листопада 1937 року Чехівського розстріляли за вироком трійки УНКВС в урочищі Сандармох разом з багатьма іншими представниками української інтелігенції.
