chrome firefox opera safari iexplorer

Влада має допомогти постраждалим від буревію, а не флешмобити у Фейсбуці!

03 липня 2017 о 19:03

Два дні тому, 1 липня, на Черкащині лютувала стихія – шквальний вітер, дощі і грози нанесли суттєвої шкоди передовсім Лівобережжю Черкаської області. У Золотоніському, Чорнобаївському, Драбівському, а також у Канівському, Шполянському, Уманському та Черкаському районах після буревію десятки тисяч людей лишились без електроенергії, без покрівель, сотні — з травмами і, найсумніше, є жертви. Через повалені дерева заблоковані автодороги, виникла проблема з питною водою, з продуктами тощо. Додала проблем і перекрита на ремонт черкаська дамба… Фактично, селяни лишились сам-на-сам з наслідками негоди.

За цей час досі не зібралася на засідання Черкаська обласна рада, та і влада з Києва ніяк не відреагувала на цю біду. Водночас урядовці на своїх сторінках у Фейсбуці вже третій день займаються вихвалянням власного флешмобу «Пенсії — не гречка»…

Натомість урядова комісія на чолі з керівництвом Кабміну вже два дні мусила бути в Черкасах, а краще – у постраждалих районах і проводити там свої виїзні засідання! А Черкаська облрада мала би вже сьогодні зібратися й визначити реальні збитки, потребу у техніці й коштах, адже зрозуміло, що фінансові можливості сільрад на сьогодні є мінімальними... Напевно, правильно було би на цей період і призупинити ремонт та повністю відкрити для проїзду міст і дамбу для нормальної комунікації обласного центру з потерпілими районами.

Отож, влада має невідкладно втрутитися у ситуацію з ліквідацією наслідків найсильнішого за останні роки буревію в області та допомогти людям, а не флешмобити у Фейсбуці!

P.S.
До речі, місцеві чиновники і депутати також мають роз’яснити селянам, що усі збитки, завдані стихійним лихом, вони мають заактувати відповідним чином, щоб потім мати можливість отримати допомогу від держави.

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути