В Україні сьогодні створили цілу систему безвідповідальності влади: більшість посад, де крутяться бюджетні гроші, очолюються тимчасово виконуючими обов’язки. А це означає, що ці люди найуспішніше можуть розкрадати кошти, нерухомість, землю чи майно, бо вони не несуть офіційної відповідальності.
Про це лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко заявив в інтрев’ю Politeka.online.
Коментуючи те, що в Україні роками не призначаються очільники державних органів і компаній, він зазначив, що це – свідома політика влади.
«Вже більше року парламент не може прийняти жодного кадрового рішення, оскільки фізично немає голосів для цього. 6 голів парламентських комітетів й одного голову комісії досі не призначено. Це вперше в історії парламенту, що третина голів комітетів є виконувачами обов’язків… Дивимось далі: в міністерство АПК призначається заступник, прем’єр пропонує якусь свою людину. Зараз жартують, що Мартинюка, в.о. міністра, десь на Вінниччині раніше називали Макс «Бакс». Фіскальною службою зараз керує теж чоловік з Вінниччини, який прославився тим, що ніби був керівником горіхової мафії. Далі: Державне агентство лісових ресурсів — виконувач обов’язків, Державна служба геології та надр, Держрибагентство, Укрспирт – те саме… Там, де великі гроші зариті — у нас всюди виконувачі обов’язків. Це тому, що т.в.о. завжди у підвішеному стані. Йому говорять: ти стаєш відповідальним за тютюн чи геологію. В тебе є три місяці і за цей час ти повинен приватизувати такі-то підприємства нашим людям, і щомісяця «на касу» будеш давати таку-то суму. Якщо ти цього не виконаєш – ми тебе у будь-яку хвилину звільнимо, бо звільнити дуже просто… І ця система з виконувачами обов’язків зараз працює по всій країні. Це голови райадміністрацій, заступники голів обласних адміністрацій, облавтодорів. До речі, керівник Укравтодору, поляк, – теж виконувач обов’язків. Виходить, що у нас діє суцільна система безвідповідальності», — зазначив Микола Томенко.
На його думку, експертам і журналістам варто було би детальніше проаналізувати цю ситуацію з тимчасово виконуючими обов’язки. Можливо, вони по кілька років тримаються на посадах у такому статусі, бо успішно справляються із тими завданнями, які їм ставлять? «Думаю, що і західним експертам, які придумали і дали гроші на урядові «директорати», це буде цікаво», — припустив М. Томенко.
Якщо на посади не призначають уповноважених людей, з яких потім можна законно «запитати», значить це комусь вигідно, переконаний Томенко.
«Наприклад, система місцевої виконавчої влади – це відповідні подання прем’єр-міністра, призначення Президента. Тому тут треба Президента запитувати, чому він не виконує своїх обов’язків, чому не призначає голів районних, заступників і голів обласних адміністрацій? Так само треба питати й в уряду: чому не призначаються керівники державних компаній або органів центральної виконавчої влади? Є сотні посад, які призначаються поставою Кабміну. Залишаються питання і щодо трьох міністрів. А за парламентом – шість голів комітетів, один голова спеціальної контрольної комісії, ЦВК, Рахункова палата і голова Нацбанку. Теж не мало. Але про Верховну Раду можу вам точно сказати як людина, яка аналізувала, як приймаються рішення: очевидно, що там немає коаліції, тому й немає голосів на відповідні кадрові призначення. А не можуть домовитись, бо в цьому парламенті ніхто нікому не довіряє», — зазначив М. Томенко.
