До свого ювілейного 150-го театрального сезону Національна опера України підготувала для своїх шанувальників багато яскравих вистав, прем’єр, концертних програм, тематичних виставок та низку інших цікавих подій, повідомляє прес-служба Нацопери.
Так, у рамках святкування 150-го сезону відбудеться оперно-балетний фестиваль (вересень-листопад 2017 року) з включенням кращих вистав репертуару за участю відомих закордонних оперних виконавців та майстрів балету — світових зірок: Дмитро Попов, Олександр Білий («Кармен» Дж.Бізе), Людмила Монастирська («Флорія Тоска», «Дон Карлос» Дж.Верді), Андрій Юркевич та Олександр Цимбалюк («Борис Годунов» М.Мусоргский), Зоряна Кушплєр (ІІ симфонія Г.Малєра), Олена Бєлкіна («Попелюшка» Дж.Россіні), Георг Оніані («Норма» В.Белліні), Олена Безсмертна, Олександр Путров («Лісова пісня» М. Скорульський), Бруклін Мак і Олеся Шайтанова («Баядерка» Л.Мінкус).
Також до цієї визначної дати готується:
— видання третього тому часопису про театр «Національна опера України — історія і сучасність 2012—2017»;
— видання енциклопедії «Національна опера України»;
— організація виставок книжок, документів та фоторобіт, присвячених творчим здобуткам Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка та його видатним діячам — «Національні опера та балет», «Кращі вистави театру останнього десятиліття» та персональні, присвячені життєдіяльності корифеїв оперно-балетної сцени, які працювали впродовж 1867 – 2017 рр., що будуть експонуватись протягом 150-го ювілейного сезону;
— випуск відповідної сувенірної продукції .
Національний банк України готує до випуску пам’ятні монети, присвячені 150-річчю Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка зі срібла номіналом 20 гривень та нейзильберу номіналом 5 гривень.
ПАТ «Укрпошта» з цієї нагоди випустить серії поштових марок і маркованого конверта.
Кульмінацією святкування ювілею театру стане урочистий Гала-концерт, що відбудеться 8 листопада.
Спеціально до цієї події творчий колектив театру готує сцену «Січ» з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», котра, разом з увертюрою до цієї опери, складе перший відділ концерту. У другому глядач побачить найвідоміші фрагменти світової оперної та балетної класики.
У новому сезоні буде поновлено оперу Шарля Гуно «Фауст» у постановці італійського режисера Маріо Корраді. Головні партії вже підготували Валентин Дитюк і Дмитро Кузьмін (Фауст) та Тарас Штонда і Сергій Ковнір (Мефістофель). Також планується ще один амбітний проект – нова постановка опери Дж.Пуччіні «Богема».
У завершенні сезону глядачів очікує концерт французької оперної музики.
Довідково
Свою славетну історію Національна опера започаткувала у 1867 році, коли у Києві, після довгих клопотань перед урядом, відкрили постійно діючу оперну трупу, котру очолив колишній співак і антрепренер Фердинанд Бергер — прекрасний організатор театральної справи. Він запросив до роботи у новостворений театр багатьох талановитих діячів. Міська дума виділила колективу Міський театр.
8 листопада (27 жовтня за старим стилем) 1867 року стало святковим для киян й історичною датою української культури. Вперше підняла завісу київська опера! Дебютом трупи стала постановка опери «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, яка пройшла з небаченим успіхом. Лібрето до опери написав Михайло Загоскін, за однойменним романом якого була створена постановка. Головну роль (Надії) виконала Олександра Сантагано-Горчакова (сопрано).
Олександра Сантагано-Горчакова
У перші роки існування театру репертуар поповнювався творами переважно російських композиторів. Проте трупа не оминала і європейської класики, на досить високому рівні показуючи «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта, «Вільний стрілець» К. Вебера, «Лючію ді Ламмермур» Г. Доніцетті, а також одну за одною опери Дж. Верді, який став улюбленим композитором киян. Театр упевнено завойовував прихильність любителів опери, привернув увагу й композиторів, про що, зокрема, свідчить велика зацікавленість П.І. Чайковського в постановці його творів саме на київській сцені.
У 1874 р. на сцені Міського театру вперше в історії української музики прозвучала національна опера – твір Миколи Лисенка «Різдвяна ніч». Це був сміливий крок композитора, а водночас й оперної трупи, адже в ті роки українська мова була викреслена з літератури і сцени. Вдруге театр звернувся до лисенківської «Різдвяної ночі» 1903 року. Виставою диригував Микола Лисенко.
4 лютого 1896 року після ранкового показу опери «Євгеній Онєгін» П. Чайковського у театрі виникла пожежа. Вогонь поширився блискавично, і вже за кілька годин на місці зведеного у 1856 році архітектором Іваном Штромом другого міського театру залишилися обвуглені стіни. У полум'ї загинули одна з кращих в країні музичних бібліотек, костюми і декорації багатьох вистав.
Другий міський театр. Київ. 1885 рік
Але Київ вже не міг існувати без оперного театру. Міська дума на наполегливі вимоги громадськості оголосила конкурс на проект нової будівлі оперного театру у Києві. Перемогу здобув академік Віктор Шретер. Його творіння – чудовий ансамбль неоренесансного стилю з функціональним призначенням будови: архітектор подбав про зручності і для акторів, і для глядачів, створив вишукані інтер'єри, у яких поєдналися класичний стиль і так званий «віденський модерн», що владно входив в архітектуру усіх великих європейських міст.
Триярусний зал міг прийняти водночас 1683 глядача. Після двох реконструкцій (1935 та 1988 років) внаслідок розширення оркестрової ями та ліквідації незручних місць театр налічує понад 1300 місць. 29 (16) вересня 1901 року урочистим виконанням кантати «Київ» шведського композитора Вільгельма Гартевельда, написаної спеціально до цієї події, і виставою «Життя за царя» М. Глинки відбулося урочисте відкриття нового приміщення театру.
1897-го року у театрі було створено балетну трупу, що дозволило розширити афішу, збагатити вистави дивертисментами та хореографічними номерами. Очолив трупу знаний польський хореограф Станіслав Ленчевський. Треба сказати, що Київ дав світу двох найвидатніших танцівників XX ст. — Вацлава Ніжинського та Сержа Лифаря, який згодом очолював балет паризької «Гранд Опера».
5 березня 1939 року з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка Київському академічному театру опери і балету присвоїли ім'я великого українського поета.
Опера у минулому столітті
Починаючи з 50-х років минулого сторіччя київську оперу усе частіше називають колективом зірок, який з року в рік поповнювався видатними вокалістами. Яскраві сторінки у біографію українського оперного мистецтва вписали Костянтин Огнєвой, Юрій Гуляєв, Дмитро Гнатюк, Микола Ворвулєв, Зоя Христич, Галина Шоліна, Валентина Лутченко, Василь Третяк, Микола Кондратюк, Володимир Тимохін, Сергій Козак, Клавдія Радченко, Лілія Лобанова, Таїсія Пономаренко, Владлен Грицюк та ін. Перемоги на міжнародних конкурсах здобули солісти театру Єлизавета Чавдар, Бела Руденко, Євгенія Мірошниченко, Володимир Тимохін, Андрій Кикоть, Микола Кондратюк, Надія Куделя.
70-80 роки XX ст. в усій красі розкрилися унікальні голоси Гізели Циполи, Марії Стеф'юк, Галини Туфтіної, Анатолія Солов'яненка, Анатолія Мокренка, Євдокії Колесник, Людмили Юрченко, Валентини Кочур, Володимира Федотова, Олександра Вострякова, Олександра Загребельного, Віктора Тришина, Миколи Кірішева, Богдана Гнидя, Владилена Грицюка, Георгія Красулі, Валентини Реки, Андрія Іщенка, Володимира Гурова. Згодом до трупи влилися і засяяли на оперній сцені Лідія Забіляста, Світлана Добронравова, Анатолій Кочерга, Валентин Пивоваров, Іван Пономаренко, Роман Майборода, В'ячеслав Лупалов, Григорій Грицюк, Микола Шопша, Олександр Дяченко, Микола Коваль, Степан Фіцич, Ігор Борко, Вікторія Лук’янець, Тетяна Анісімова, Тетяна Кузьминова, Володимир Гришко, Олександр Гурець, Володимир Кузьменко. Яскравими солістами балетної трупи стали Алла Лагода, Тетяна Таякіна, Людмила Сморгачова, Раїса Хилько, Ганна Кушнерьова, Тетяна Боровик, Ірина Задаянна, Валерій Ковтун, Микола Прядченко, Віктор Яременко, Тетяна Белецька, Сергій Лукін, Євген Косменко, які зробили вагомий внесок в розвиток українського хореографічного мистецтва.
Останні сезони Національної опери України були вдалими й успішними. Постановки, котрі поповнили репертуар театру, стали значними подіями в культурному житті України та засвідчили високий виконавський потенціал колективу. На київській сцені в останнє десятиліття відбулися прем’єри опер «Турандот» та «Манон Лєско» Дж. Пуччіні, «Макбет», «Бал-маскарад», «Дон Карлос», «Набукко», «Флорія Тоска» Дж. Верді, «Норма» В. Белліні, «Любовний напій» Г. Доніцетті, «Алєко» С. Рахманінова, «Попелюшка» Дж. Россіні, «Іоланта» П. Чайковського, «Мойсей» М. Скорика, «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Бояриня» В. Кирейка, «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського. Балетна трупа подарувала глядачам прем’єри балетів «Раймонда» О. Глазунова, «Сюїта в білому» Е. Лало, «Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта, «Даніела» М. Чембержі, «Майстер та Маргарита» та «Снігова королева» на збірну музику, «Грек Зорба» М. Теодоракіса, «Володар Борисфену» Є. Станковича, «Каприси долі» Н. Паганіні – М. Скорика, «Баядерка» Л. Мінкуса, «За двома зайцями» Ю.Шевченка.
Художнє керівництво театру здійснюють – генеральний директор Петро Чуприна, головний диригент Микола Дядюра, головний режисер Анатолій Солов’яненко, художній керівник балету Аніко Рехвіашвілі, головний художник Марія Левитська, головний хормейстер Богдан Пліш.
На театральній сцені засяяло нове покоління зірок, серед яких оперні співаки Людмила Монастирська, Тарас Штонда , Анжеліна Швачка, Ольга Микитенко, Ірина Даць, Оксана Дика, Тетяна Пімінова, Михайло Дідик, Андрій Романенко, Петро та Павло Приймакі, Дмитро Попов, Сергій Магера, Лілія Гревцова, Ольга Нагорна, Сергій Пащук, Микола Шуляк, Наталя Николаїшин, Гаррі Сет’ян, Катерина Стращенко, Сусанна Чахоян, Володимир Опенько, Олександр Мельничук, Вікторія Ченська, Геннадій Ващенко, Михайло Кірішев, Сергій Ковнір, Богдан Тарас, Ольга Фомічова, Алла Позняк, Дмитро Кузьмін, В’ячеслав Базир, Олександр Бойко, Дмитро Грішин, Леся Алєксєєва, Ігор Мокренко, Дмитро Агеєв, Ігор Євдокименко, Андрій Маслаков, Сергій Скочеляс, солісти балету Наталя Мацак, Денис Недак, Тетяна Льозова, Катерина Алаєва, Катерина Кухар, Ольга Кіф’як, Тетяна Андрєєва, Такіта Сінобу, Христина Шишпор, Ігор Буличов, Ян Ваня, Ольга Голиця, Катерина Козаченко, Олександр Шаповал, Леся Макаренко-Севастьянова та інші.
