chrome firefox opera safari iexplorer

Національна опера представить 4 гучні прем’єри на кошти європейського гранту

18 жовтня 2011 о 10:23

Національна опера України виграла грант від ЄС на суму майже 700 тис. євро. На ці гроші буде поставлено чотири прем'єри: «Чарівну флейту» Моцарта, «Самсона і Далілу» Сен-Санса та «Отелло» Верді.

Ще один проект поки що залишається в таємниці і над його долею точаться дискусії. Але те, що всі чотири «новинки» побачать свого глядача протягом найближчих двох років – абсолютно точно. Принаймні в цьому на прес-конференції, присвяченій досягненням Національної опери України ім.Т.Г.Шевченка за останні 20 років і творчим планам, запевнив її генеральний директор Петро Чуприна.

Він відзначив, що загалом в Україні інтерес до класичного мистецтва не лише не згас, але й відроджується новою хвилею. Щоб залишатися цікавими глядачу, Національна опера, окрім класичних вистав, у майбутньому планує здійснювати й модернові постановки.

Не бояться тут експериментувати і з міжнародними проектами. Так, за 20 років незалежності України Національна опера – одна з найбільших в Європі — зреалізувала 21 міжнародний проект. У них брали участь не лише кращі вітчизняні зірки, але й провідні режисери, художники й диригенти з Італії, Німеччини, Франції та інших країн.

Найпомітнішим і надзвичайно успішним став танцювальний проект «Королі танцю», в якому взяли участь п’ять провідних танцюристів світу: прем'єри Большого театру Москви Іван Васильєв і Девід Холберг, прем'єр Національного балету Канади Гійом Коте, прем'єр американського Балетного театру Марсело Гомер і наш земляк Денис Матвієнко – прем'єр Маріїнського театру Санкт-Петербургу. До речі, Денис планує повернутися в Україну і, зокрема, на рідну сцену Національного театру опери і балету ім.Т.Г.Шевченка. Він також не виключив, що в перспективі може очолити балетну студію театру, ставши його головним хореографом.

«Ці 20 років принципово відрізняються від багатьох попередніх, адже не лише український театр, але й держава в цілому опинилися в нових політичних, етичних і естетичних умовах... Якщо при СРСР корекція наших функцій корегувалась естетичною модою, яку диктували Большой і Маріїнський театри, то зараз ми інтегруємось в європейські та світові процеси», – зазначив Петро Чуприна.

Проте для того, щоб здійснювати високу місію і дарувати прекрасне глядачам, театру необхідна матеріальна підтримка і, передусім, з боку держави. До речі, у 2010 році з Держбюджету на її утримання було виділено 134 млн. грн., а сама опера заробила 17 млн. 200 тис. грн... У цьому ж році вона планує покращити свій заробіток до 19 млн. грн. Проте, це не така вже й велика сума для театру, адже для порівняння доходи Нью-Йоркського «Метрополіса» більші за київські у 22 рази!

Водночас, як запевнив гендиректор національної опери України, «не все так погано в нашому домі». Говорячи про досягнення за останні роки матеріальної бази театру, він зауважив, що раніше опера не мала власної репетиційної зали розміром з основну сцену, а зараз має. Окрім того, були переобладнані балетні гримерні, закуплено нові інструменти для оркестру...

Відбулося також і оновлення хорового колективу, оркестру й балетної трупи. Тобто, за останні 20 років фактично виросло нове покоління майстрів, слава про яких гримить далеко за межами України. Тож основне завдання провідного театру України – зберегти свої таланти і відродити інтерес та любов до високого мистецтва в українського глядача.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

11 травня

Інші дати
11 травня відзначають:
  • Всесвітній день мігруючих птахів.
  • Міжнародний день астрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Огієвський
(1890, с. Крапивна, Росія - 1979) - український вчений в галузі радіотехніки. Під його керівництвом створено першу в Україні радіомовну станцію.
Розгорнути
Народився Григорій Гельфандбейн
(1908, м. Херсон - 1993) – український літературний критик, публіцист, дослідник української літератури та театру. Автор книги "Молода поезія", біографічних нарисів про українських артистів "Д. І. Антонович", "І. О. Мар’яненко".
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! . . . . . . . . (Тарас Шевченко)
Розгорнути