chrome firefox opera safari iexplorer

У Заповіднику презентували мапу «Вишивана моя Україна»

01 серпня 2017 о 11:22

28 липня 2017 року у Великій Лаврській дзвіниці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в межах Всеукраїнської казначейської акції «Вишивана моя Україна» відбулася презентація вишитої мапи нашої країни. Акцію, що стартувала рік тому, куратори присвятили 25-річчю Незалежності України. Ініціатором проекту виступила Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз.

Олег Топилко (начальник відділу музейно-освітньої роботи заповідника) в образі Гетьмана Івана Мазепи привітав присутніх. Майстрині розповіли про роботу над мапою.

Карта оздоблена орнаментами, що характерні для кожного окремого регіону, державним символом – гербом України та голубом – пташкою, що є символом миру. Напис на карті інформує: «Карта вишита казначеями з усіх територіальних органів Державної казначейської служби України та її центрального апарату на честь 25 річниці Незалежності України з 8.08.2016 по 21.10.2016». Протягом останнього року мапу презентували у всіх областях України та навіть в Антарктиді. Варто зазначити, що перші орнаменти були вишиті працівниками Донецької та Луганської областей, які виконують свої повноваження на підконтрольній українській владі території. У прес-анонсі до презентації мапи зазначається: «Казначеї Донеччини та Луганщини проклали на карті перші стібки, вигадали перші узори, нанесли на карту символи своїх міст та символи мирного життя».

Як планують організатори проекту, в майбутньому мапа-вишиванка буде зберігатися у центральному апараті Державної казначейської служби України: «Кожна ниточка карти “Вишивана моя Україна” – це споконвічні прагнення українців до єднання, що пробудили почуття ще більшого патріотизму у непростих умовах сьогодення».

Джерело: kplavra.kiev.ua
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути