chrome firefox opera safari iexplorer

До 25-річчя «Піккардійської терції» у мережі запустили флешмоб

25 вересня 2017 о 12:56

24 вересня 1992 року відбувся перший публічний виступ львівської групи «Піккардійська терція» — у Львівському національному університеті ім. І. Франка.

Саме 24 вересня вважається днем народженням колективу, пише Zaxid.net.

«Рівно 25 років тому у цей день, 24 вересня, відбувся перший публічний виступ «Терції». Цей день і вважаємо своїм днем народження. Від цього дня і ведемо свій творчо-сценічний відлік. 
Дякуємо всім, хто цю чверть століття був з нами!!!», — йдеться на офіційній сторінці групи у Facebook.

Піккардійська Терція — Весільний марш

"Нам не зашкодить чарка вина!"))) — з нагоди нашого 25-річчя!!! Будьмо, друзі! Рівно 25 років тому у цей день, 24 вересня, відбувся перший публічний виступ "Терції". Цей день і вважаємо своїм днем народження. Від цього дня і ведемо свій творчо-сценічний відлік. Дякуємо всім, хто цю чверть століття був з нами!!! https://www.youtube.com/watch?v=bYsSawYGhXA&t=5s А на сцені святкувати розпочнемо вже за тиждень — в суботу, 30 вересня, у Києві, в Національний палац мистецтв Україна — Піккардійська Терція у Києві — Концерт з нагоди 25-річчя!!! #Терція25 #деньнародження #ювілей

Posted by Піккардійська терція on Saturday, 23 September 2017

З нагоди 25-річчя гурту у мережі було запущено флешмоб у Facebook. «Ставте собі на стіну лінк на вашу улюблену пісню з репертуару «Терції», передавайте естафету трьом друзям і додавайте своє словесне привітання та хештег #Терція25», — закликала шанувальників журналістка та промоменеджерка «Терції» Галина Гузьо.

Цю ініціативу активно підтримали користувачі Facebook. До флешмобу долучились і відомі особистості.

Чоловічий гурт «Піккардійська терція» за 25 років існування випустив 14 різножанрових альбомів. У репертуарі гурту понад 300 пісень у найрізноманітніших стилях та різними мовами.

Святкування ювілею «піккардійці» розпочнуть з великого концерту 30 вересня у палаці «Україна» у Києві.

У жовтні група гастролюватиме у США та Канаді, а в листопаді гурт планує низку концертів по Україні. Львів вітатиме «Піккардійську терцію» з грудня. Великий концерт відбудеться у Львівській опері.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути