chrome firefox opera safari iexplorer

На Кіровоградщині розкопали унікальний скіфський артефакт

11 вересня 2017 о 12:58

Українські археологи зробили низку сенсаційних наукових відкриттів під час розкопок історичної пам'ятки – кургану скіфського періоду на території села Васине Мошоринської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.

Зокрема, дерев'яна конструкція скіфської гробниці збереглася майже в первозданному вигляді.

Про це повідомляє Україна молода з посиланням на сайт Кіровоградської облдержадміністрації.

«Навесні цього року на ділянці поля, де розташований курган, було виявлено антропоморфну кам'яну стелу, що датується орієнтовно другою половиною VI – початком V століття до нашої ери. Вона містить зображення скіфа з шийними гривнями, мечем і ритоном, які служили символами тодішньої влади. Тому вчені висловили припущення, що курган в Васиному може бути похованням скіфського правителя або воєначальника», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що археологічні дослідження були здійснені силами вчених та студентів Центрального державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, під керівництвом доцента кафедри історії України, кандидата історичних наук Ірини Козир.

Вчені зазначають, що курган в Васиному, як і більшість поховальних споруд скіфського часу, був пограбований ще в давнину. Однак, як зазначила керівник наукової експедиції Ірина Козир, ця пам'ятка являє надзвичайну цінність для науки.

«В процесі розкопок зроблено низку сенсаційних відкриттів. Зокрема, виявилося, що дерев'яна конструкція скіфської гробниці збереглася до наших днів майже в первозданному вигляді, що є надзвичайною рідкістю. Інші подібні пам'ятники, виявлені на території України, були сильно зруйновані грабіжниками, а тому реконструкція їх первісного вигляду здійснювалися тільки за залишками фрагментів», – підкреслюють археологи.

Цікаво й те, що давня стела була знайдена в тому ж місці, де вона встановлена з самого початку, – такі знахідки в скіфської археології рідкість. За висновками науковців, зазначений артефакт є унікальним твором скіфського мистецтва і не має аналогів.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі