chrome firefox opera safari iexplorer

Нацмузей історії України б’є на сполох через загрозу обвалу будівлі

25 вересня 2017 о 17:48

Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська звернулася до влади Києва з проханням вжити невідкладних заходів та виділити кошти на укріплення схилів Старокиївської гори, бо через підмивання та зсуви грунту пам’ятка архітектури може завалитися, пише Україна молода.

У листі директорки музею зазначено, що будівля -пам'ятка архітектури — збудована на стикові зсувонебезпечних Андріївської і Старокиївської гір у 1937—1939 роках.

«За результатами дослідження стану схилу та стану фундаментів і самої споруди, на сьогодні існує загроза руйнування такої цінної пам'ятки архітектури та, відповідно, загроза забережня музейної колекції», — йдеться в листі.

Адміністрація наголошує, що загрозу зсуву схилу підтверджує науково-технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на існуючих пагорбах навколо музею.

«Наявність вищезазначених факторів тягне за собою катастрофічні наслідки для схилу і споруди музею», — наголошують музейники.

При цьому вже визначені заходи, які збережуть будівлю: укріплення схилів та ремонт каналізації, стоків та інженерних мереж на горі.

У Київраді розповіли, що гроші на укріплення схилів гори, на якій височіє найголовніший історичний музей країни, грошей не передбачено.

Як повідомляла «Україна молода» у квітні 2017 року музейники вже били на сполох через забудову на схилі Старокиївської гори, яка може загрожувати будівлі. Будівництво хотіли розпочати на території, яка загрожує руйнуванню київських пам’яток, внесених до світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Національний музей історії України постійно проводить цікаві заходи із залученням громадськості. Наприклад, до 30 вересня проводиться акція «Україна в родинних історіях».

На конкурс можна подавати запис родинної історії і творчу роботу на її основі. Це може бути як імпровізована телепрограма, де в цікавій формі йтиметься про те, якими місцями рідного міста чи села зазвичай ходили і чим жили родичі 100 чи 50 років тому, так і віртуальний музей; сайт родини; авторський мультфільм, оповідання, вірш, пісня чи картина тощо.

А в рамках проекту «Стань меценатом – підтримай музей. Плати за вхід скільки можеш» збирали кошти на гучномовець, щоб водити екскурсії просто неба.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути