chrome firefox opera safari iexplorer

«Музей історії Києва» святкує річницю роботи у новій будівлі

22 серпня 2013 о 16:48

22 серпня минає перша річниця з того дня, коли музейно-виставковий центр «Музей історії Києва» відновив свою діяльність у новій будівлі.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт prostir.museum.

«Музей відновив свою діяльність у новій будівлі — чотириповерховій споруді в центрі столиці по вул. Б.Хмельницького,7. За рік суттєво удосконалено та розширено експозицію Музею, розроблено цілу низку цікавих екскурсій, здійснено ряд серйозних наукових досліджень, дооснащено музей сучасним обладнанням та освітленням», — говориться у повідомленні.

Протягом року тут відбувалися цікаві презентації, лекції, майстер-класи, семінари, зустрічі, відкривалися та втілювалися виставки та неповторні проекти. Серед них — виставка «Спогади київської ялинки», створена на основі фондової колекції «Музею історії» міста Києва та приватних колекцій київських родин, виставковий проект «Київ назавжди», який, завдяки меценатам, збагатив фонди музею неповторними роботами київських художників.

Двічі відбувалися виставки аукціонного дому «Епоха» і завдяки співпраці музею з цим антикварним салоном музейне зібрання поповнилося унікальними малюнками старого Києва Ю.Павловича та меблевим гарнітуром початку ХХ століття. Незабутні враження залишилися у гостей музею і від виставки «1913 годъ. Изъ Кіевской жизни», організованої музеєм родини Шереметьєвих.

Значний інтерес у відвідувачів викликала і виставка міжнародної фотографії «World Press photo», де було представлено фоторепортажі з гарячих точок світу.

А нещодавно у «Музеї історії» завершено унікальну виставку до 1025-річчя Хрещення Київської Русі «Скарби Святих Лавр України», на якій було представлено духовну спадщину та раритети Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Свято-Успенської Почаївської Лаври та Свято-Успенської Святогірської Лаври.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути