chrome firefox opera safari iexplorer

Пирогово – у списку земельних рейдерів?

14 вересня 2017 о 16:14

Паралельно з гучним скандалом про те, що директором Києво-Печерського заповідника будівельні рейдери хочуть поставити свою людину, щоб мати можливість забудовувати буферну зону у центрі столиці, назріває ще один рейдерський скандал.

Очевидно, наступним обʼєктом, який хочуть взяти під свій контроль вже земельні рейдери, буде Національний музей народної архітектури та побуту України, більше відомий як Музей у Пирогові.

Тут, на південній околиці Києва, у Голосіївському районі, на площі в 133,5 га розміщено близько 300 оригінальних пам’яток народного будівництва з різних історико-етнографічних регіонів України: Полісся, Поділля, Середньої Наддніпрянщини, Полтавщини і Слобожанщини, Карпат, Півдня України. Цей музей є одним із найкращих і найбільших музеїв такого типу (скансен) у світі. Крім великої кількості стародавніх селянських будівель, в експозиції музею нараховується близько 80 тисяч унікальних експонатів народної культури. Але головне для рейдерів – то земля, ласі шматочки для майбутньої забудови навколо і на території Музею.

Про це йшлося на засіданні зі створення Наглядової ради Національного музею народної архітектури та побуту України, яке відбулося днями під головуванням Героя України Левка ЛУК’ЯНЕНКА.

За підсумками засідання був затверджений склад Наглядової ради Національного музею, а також план заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів і проведення державної реєстрації прав Музею на виділену йому землю та нерухоме майно на ній; припинення незаконного користування земельними ділянками на території Музею та в його зонах охорони.

Проблемні питання Національного музею народної архітектури та побуту України було вирішено винести на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. А також — скликати прес-конференцію для інформування громадськості про проблемні питання і небезпеки щодо Національного музею народної архітектури та побуту України.

«Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути