chrome firefox opera safari iexplorer

Десятки мільйонів наших з вами гривень витрачаються на утримання палацу, в якому Порошенко побував один раз

05 жовтня 2017 о 13:13

Державна резиденція «Синьогора». Безмежні лісові простори, унікальні гірські краєвиди та неймовірний палац!

Це саме той президентський маєток, про долю якого точилися гострі дискусії під час Революції Гідності. Тоді однією з вимог Майдану було закриття його та інших так званих царських угідь і реорганізація їх у національні парки.

Вимогу людей влада проігнорувала. Тож сьогодні резиденція забезпечує відпочинок найвищих посадовців України та їхніх друзів. Коштом платників податків. На наші з вами гроші!

Так, «Синьогору» фінансують з коштів державного бюджету, що призначені на утримання Президента України. За три роки каденції Порошенка держава витратила на цю резиденцію понад 40 мільйонів гривень, пише Еxpres.ua.

Хіба це не державне марнотратсво? Їдемо в «Синьогору», щоби ззовні оцінити масштаби президентських володінь...

Щоб потрапити сюди, потрібно заплатити 50 гривень. Ні, тут не можна, як у музеї, просто придбати квиток і піти оглядати експонати. Щонайменше за два дні до відвідин цього режимного об'єкта треба надіслати організаторам екскурсії свої паспортні дані та інформацію із свідоцтва про народження навіть найменших дітей.

На КПП озброєна охорона викликає по одному кожного із членів нашої групи. Показуєте паспорт, дані якого уважно звіряють із тими, які ви подали при реєстрації.

Одне слово, тотальний контроль: мусите і кишені вивертати, і через спеціальну рамку, як в аеропорту, проходити. На території нас супроводжує не лише екскурсовод, але й декілька охоронців. 

Історія «Синьогори» розпочинається ще 1999 року, коли Леонід Кучма вирішив, що однієї кримської резиденції йому замало. Захотів ще в Карпатах: щоб і полювати можна було, і на лижах покататись.

Провівши заміри води, повітря та грунту, фахівці вирішили, що саме в Гуті президентам буде найкраще дихати на повні груди. Тож уже в 2001 році й постала ця дача.

Площа усіх цих президентських володінь — 10 886 гектарів. Тут вам і величезні вольєри із тваринами. Навпроти одного з них — озеро, а за ним — ще одне, посеред якого на острівці збудовано дерев'яну капличку. Її, до слова, свого часу добудував Янукович.

До головної будівлі — величезного палацу — заходити не можна, усі двері опломбовано. Але штор на вікнах немає, тож можна зазирати всередину. Розкіш! Скляні двері, просторий хол, мармурові сходи, висока, на 4 — 5 поверхів стеля, купол над головою, кована люстра, колони — оце так! Нічого собі президенти резиденцію вибудували!

До речi, саме в цьому палацi зупиняються президенти, звiдси й записував дехто з них бiльшiсть своїх новорiчних та рiздвяних привiтань.

Гiди неохоче розповiдають про те, що всерединi цього замку, але не заперечують жодного нашого припущення: зимовий сад, басейн, i, либонь, не один. А ще — сауни, бiблiотеки, тренажерки, кiнотеатр, бiльярдна, купа спалень i цiле крило для найближчого обслуговуючого персоналу!

АЛЬТАНКА НА 24 МІЛЬЙОНИ

Вiд палацу пiднiмаємося на лiсову галявину до гуцульських будиночкiв — саме там президенти першу зiрку на Святвечiр виглядають i Рiздво вiтають. Там i Кучма не раз колядував, i Ющенко, i Порошенко встиг зiбрати найближчих за святковим столом — колиба не бiльше 20 гостей може вмiстити.

До речi, Януковичу в цiй хатинцi було дуже тiсно, i вiн вирiшив звести iншу колибу, вiдому як «альтанка Януковича з павiльйоном» — за 24 мiльйони гривень.

Третя хатинка на цiй галявинi — мисливський будиночок, де, мабуть, першi особи держави обговорювали за столом свої пригоди на полюваннi. Начебто нiякої розкошi: гуцульська хатинка пiд соломою з низькою стелею. Але вона явно не для очей захисникiв тварин — тому що навколо величезного столу всi 20 крiсел вкритi шкурами вбитих звiрiв. Сидиш на оленячiй, а опираєшся на ведмежу. Посерединi мiж тих трьох колибок — величезний круглий мангал. Гiгантський! Але використовували його лише раз за часiв Кучми — коли до нього сюди Борис Єльцин приїжджав.

А одразу за мисливським будиночком величезна огороджена територiя — тут кабани бiгають. Є тут для Президента i вертолiтний майданчик, i просторий критий тенiсний корт.

Ближче до виходу побудовано декiлька двоповерхових, з'єднаних мiж собою, але досить сучасних котеджiв. У кожному з них на першому поверсi вiтальня та кухня, на другому — спальня. Це для членiв делегацiй.

Але мiсцевi кажуть, що тут переважно нашi дипломати селяться, бо європейським чиновникам зовсiм не до вподоби жити в тих хатинках серед опудал убитих тварин...

Одразу за воротами — санаторiй «Верховина». Тут великий готель i багато котеджiв, у якому винайняти номер за помiрну плату може будь-то. Але тiльки не в той час, коли сюди приїжджає президентський ескорт — обслуговуючий персонал займає всi номери.

Нiхто не називає точної цифри людей, якi «обходжують» вiп-персон, але подейкують, що не менше 150 осiб...

Обiйшли ми цю резиденцiю i не можемо збагнути: а навiщо це все? Увесь цей шик, який фактично пустує. I на який з року в рiк витрачають грошi. Нашi з вами грошi!

А ТЕПЕР ПРОСТО ЦИФРИ

6 мiльйонiв 364 тисячi 160 гривень — на стiльки, починаючи з грудня 2016 року, адмiнiстрацiя резиденцiї «Синьогора» через державнi тендери же закупила рiзноманiтних товарiв i послуг. 

Лише енергозабезпечення об'єктiв «Синьогори» у 2017 роцi коштувало понад 4 мiльйони гривень.

Ознайомившись iз даними про закупiвлi, якi провадить ця державна органiзацiя, ми виявили, що вона споживає величезнi обсяги електроенергiї та газу: починаючи з грудня 2016 року було закуплено електрики на суму 2 494 099 гривень, а природного газу — на 1 529 553,59.

Таке враження, що це не вiдпочинковий комплекс, а середнє промислове пiдприємство.

I, незважаючи на те, що електрика споживається, газ спалюється, продукти закуповуються, за весь час своєї каденцiї Порошенко побував у нiй аж один раз — у сiчнi 2016 року вiн вирiшив вiдсвяткувати тут Рiздво. Оце й усе! Платники податкiв витратили мiльйони гривень лише для того, щоб одна людина змогла провести чотири днi в зимових Карпатах.

Дуже сумнiвно, що екскурсiї, якi проводять до президентського палацу, можуть окупити витраченi на його утримання державнi кошти.

Цiкаво, що фiнансування резиденцiї в Гутi, як i в iнших президентських резиденцiях — «Залiсся» i «Бiлоозерське», вiдбувається за бюджетною програмою «Збереження природно-заповiдного фонду в нацiональних природних парках та заповiдниках».

Очевидно, саме в такий спосiб Державне управлiння справами, на балансi якого перебуває резиденцiя, вирiшило знайти хоч якесь пояснення доцiльностi витрачання державних коштiв на об'єкт, який давно мав би бути приватизований або переданий для його використання за цiльовим призначенням.

МИ ЕКОНОМИМО, А ВОНИ МАРНУЮТЬ

Три роки пiсля Революцiї Гiдностi. Пригадаємо, однiєю з вимог Майдану було закриття усiх цих царських угiдь та реорганiзацiя їх у нацпарки. I що? Президентськi резиденцiї досi залишаються об'єктами у вiданнi Державного управлiння справами, на утриманнi платникiв податкiв.

В однiй iз них нещодавно такий собi корпоратив органiзувала фракцiя «Блок Петра Порошенка». Резиденцiя «Залiсся», де й вiдбувся цей захiд, має у своєму постiйному користуваннi 14 836 гектарiв земель лiсового фонду!

Є тут садиба, готельний комплекс, гостьовий будинок. — Та це ж нiчим не виправдане марнотратство!

Тим бiльше в країнi, яка має такi глибокi матерiальнi проблеми i вiйну одночасно, — каже Степан Хмара, Герой України, у минулому дисидент i парламентар кiлькох скликань. — Нашi очiльники неприйнятно багато витрачають як найманi особи, як державнi службовцi. Вони надто багато думають про свiй комфорт. I Порошенко — не виняток.

— Резиденцiї мають бути природним скарбом народу! — приєднується до розмови один з українських моральних авторитетiв, фiлософ Мирослав Попович. — Вони не можуть бути просто мегамаєтками олiгархiв.

До речi, а як в iнших країнах? Якi там президентськi резиденцiї?

— Я бував у таких замiських резиденцiях для глав держав за кордоном, — доповнює Олег Рибачук, голова Секретарiату Президента часiв Ющенка. — Замiська резиденцiя — це представницька форма, де керiвники країн можуть приймати гостей у напiвформальнiй обстановцi. Там вони знiмають краватки, гуляють пiшки, їздять верхи, катаються на електрокарах чи ретроавтомобiлях... Словом, налагоджують (а iнколи просто демонструють це своїм народам i свiту) особистi людськi стосунки, якi мали би сприяти зближенню очолюваних ними держав.

Але iнша рiч в Українi. Витрати на резиденцiї та iншi видатки на утримання керiвництва держав у нас майже не контрольованi й справедливо дратують суспiльство, зважаючи на загальний стан держави.

У країнах, на якi ми рiвняємося, таких мегафiнансованих структур, як ДУС, немає. До речi, в часи Кучми модель цiєї структури була скопiйована з... Росiї. 

Юлiанна КАНДЯ, Лариса МАКСИМЕЦЬ, Андрiй ГАНУС, Експрес

7 грудня

Інші дати
Народився Микола Устиянович
(1811, м. Миколаїв, Львівська область – 1885) – українського письменника і громадського діяча. Окремі його вірші ««Верховино, світку ти наш», «Гей, браття опришки» стали українськими народними піснями.
Розгорнути
Народився Микола Вороний
(1871, м.Дніпропетровськ - 1938) - українського поета, громадсько-політичного діяча, театрознавця, перекладача. У 1917 р. був одним із засновників і режисерів Українського національного театру. Автор поетичних збірок «Ліричні поезії», «В сяйві мрій», поеми «Євшан-Зілля».
Розгорнути
Народилася Катерина Білокур
(1900, с.Богданівка, Київська область – 1961) – українська художниця-самоучка, майстер українського народного декоративного живопису. Автор картин «Півонії», «Богданівські яблука», «За селом», «Натюрморт», «Хата в Богданівці», «Гай», «Колгоспне поле» та ін.
«Як би ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!» (Пабло Пікассо про Катерину Білокур)
Розгорнути