chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні 309 років Батуринської трагедії

02 листопада 2017 о 09:49

Цього дня 1708 року сталася Батуринська трагедія, або «Різанина в Батурині», коли під час каральної операції російські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили гетьманську столицю Батурин і вщент її зруйнували.

З надзвичайною жорстокістю було страчено захисників і жителів міста – козацьку старшину розіп’яли на хрестах, котрі встановили на плотах і пустили вниз по річці Сейм. Всіх інших мешканців, незалежно від віку і статі, було вирізано, повідомляє Укрінформ. 

За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою «Різанина в Батурині».

Передумовою для таких надзвичайно жорстоких дій російського карального загону було те, що гетьман Мазепа разом із Військом Запорозьким перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Коли Мазепа, 7 листопада 1708 року, побачив наслідки московського погрому Батурина, «це видовище вразило його в саме серце».

14 листопада 2008 року в Батурині відбулися заходи з перепоховання жертв Батуринської трагедії. Останки були перепоховані у знову побудованій Замковій церкві Воскресіння Господнього, яку за наказом спалили московські війська після взяття міста.

300-ліття Батуринської трагедії (2008) в Україні відзначалося на державному рівні.

Розділи: Суспільство

16 березня

Інші дати
Народився Юрій Дараган
(1894, м. Єлисаветград, тепер Кіровоград - 1926) - український поет, автор збірки "Сагайдак".
Розгорнути
Народився Микола Бурачек
(1871, с.Летичів Хмельницька область – 1942) – український житвописець, театральний художник, письменник, мистецтвознавець. Присвятив себе створенню образів української природи. Активний дослідник живописної спадщини Т.Шевченка.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська
(1882, м. Харків – 1931) – українська поетеса і педагог. Авторка поетичних збірок «Туга за сонцем», «Сонце з-за хмар», «Пісня життя», «Моєму краю», «Пробудження».
Мені зрідні осяйне Чорне море: Мов океан, весела й вільна я, Із краю в край, де поле і де гори, Луна мій спів, літа душа моя. І вічно юні думи без вагання Біжать, і йдуть, і товпляться в мені, І, як орли, щезають вдалині, І в душах будять бурні хвилювання... (Христина Алчевська)
Розгорнути

Новини Дивитися всі