chrome firefox opera safari iexplorer

В 2017 році Конституційним Судом було винесене аж одне рішення

13 грудня 2017 о 16:29

Конституційний суд України наділений виключними повноваженнями щодо визначення питань відповідності Конституції України законів України та щодо тлумачення положень Основного Закону, тобто применшити роль даного судового органу в житті держави неможливо.

За даними офіційного сайту Конституційного суду України, в 2017 році Судом було винесене аж одне рішення (№1-р/2017 від 23.11.2017) у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Станом на 12 грудня 2017 року в КС знаходиться 51 конституційне подання, серед яких і ті, в яких поставлені питання щодо конституційності законів України «Про всеукраїнський референдум», «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012, «Про позбавлення В.Януковича звання Президента України», «Про освіту». Також на розгляді в КСУ перебувають конституційні звернення щодо відповідності Конституції законопроектів щодо скасування депутатської недоторканності.

Тобто роботи в КСУ — непочатий край. Але є одне але – починаючи з березня 2017 КСУ «працює» без Голови суду, оскільки 20 березня 2017 року Голова КСУ – Юрій Баулін склав свої повноваження  у зв’язку із закінченням трирічного строку на який його було обрано. На даний час обов’язки голови суду виконує найстарший за віком суддя КСУ – Віктор Кривенко.

Так от, відповідно до Регламенту КСУ, а саме ст.1  Розділу І Регламенту, Голова Конституційного  Суду  України  обирається  таємним голосуванням  на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу  суддів  Конституційного  Суду  України  не пізніше  двомісячного  строку  з  дня,  коли  посада  Голови стала вакантною. Тобто, КСУ мав обрати голову до 20 травня 2017 року.

Необхідно також зазначити, що ще 27 квітня 2017 року четверо суддів КСУ Микола Мельник, Сергій Сас, Ігор Сліденко та Станіслав Шевчук написали звернення до в.о. голови суду Бауліна з проханням провести спеціальне пленарне засідання з питання обрання голови суду.

18 травня 2017 КСУ не спромігся обрати голову, оскільки «кандидатура, внесена до бюлетеню, не набрала достатньої кількості голосів».

І от, за повідомленням прес-служби КСУ від 12 грудня 2017, вибори Голови КСУ в черговий раз не відбулися. Причиною цього є те, що «не були висунуті кандидатури».

Відповідно до ст.148 Конституції України до складу КСУ входять 18 суддів: Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. На даний час КСУ призначено 14 суддів (6 по квоті з’їзду суддів України та по 4 від Президента та Верховної Ради України).

Відповідно до Регламенту КСУ спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України вважається   повноважним,  якщо  на  ньому  присутні  не  менш  як дванадцять суддів Конституційного Суду України. Для обрання Голови КСУ, відповідно до ст. 14 Регламенту, необхідно набрати 10 голосів.

Таким чином, існують усі необхідні передумови для обрання Голови КСУ, не дивлячись навіть на не призначення суддів КСУ за квотами Президента та Верховної Ради. Однак очільника Суду так до цього часу і не обрано.

Можна не звертати уваги на те, що Конституційний суд порушує власний Регламент, хоча, якщо зважити на статус Суду, це виглядає принаймні цинічно. Також вражають і результати роботи Суду (як вказувалось вище – одне рішення за 2017 рік).

Однак закрадається негарне відчуття того, що влада надзвичайно зацікавлена у тому, щоб суд не працював у нормальному режимі до того моменту, доки Конституційний суд України не буде взято під її повний контроль.

До речі, на фінансування діяльності КСУ у 2017 році було виділено 162,7 млн. грн., у 2018 передбачено 182,3 млн. грн. Чи не задорого для цілого рішення щодо тлумачення «третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України»?

Віктор Марусиченко, юрист

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

10 жовтня

Інші дати
Атена Пашко 
1931 – поетеса, громадсько-політична діячка. Автор збірок «На перехрестях», «На вістрі свічки», «Лезо моєї стежки». Голова Спілки українок України (1991–2001), президент Благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.).
Розгорнути
День працівників стандартизації та метрології України
14 жовтня - Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з грецької isos - рівний). У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу. День працівників стандартизації та метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 відзначається щорічно 10 жовтня.
Розгорнути
Народився Михайло Драй-Хмара
(1889, с.Малі Канівці, Черкаська область - 1939) — український поет-неокласик, літературознавець, перекладач, поліглот (знав 19 мов).
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя... (Михайло Драй-Хмара)
Розгорнути