chrome firefox opera safari iexplorer

Чому «узурпатори» з Конституційного Суду підтримують Порошенка?

15 червня 2016 о 13:11

Генеральний прокурор Ю. Луценко під час обговорення в Брюсселі реформи системи правосуддя України відкрив «страшну таємницю» про те, що члени Конституційного Суду допомогли узурпувати владу Віктору Януковичу.

Взагалі-то, ця «новина» міститься в одному з перших рішень Верховної Ради України після Революції гідності та, відповідно, у рішенні Верховного Суду України 2014-го року. І проблема не лише в застарілій «сенсаційності» цієї справи, а в тому, що вже більше двох років влада чомусь не просто не відкриває справу проти цих «узурпаторів», а навіть не звільняє їх з посад! 

Нагадаю, що я неодноразово у парламенті і в медіа привертав увагу до того, що Президент та його команда не реагують на те, що всупереч рішенню Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року щодо правомірності рішення Верховної Ради стосовно звільнення 8 суддів КС, які за часів правління Януковича своїми діями фактично змінили конституційний лад України, порушили низку положень Конституції України тощо, ці судді продовжують працювати в Конституційному Суді і сьогодні.

Очевидно, правда полягає в тому, що привчені командою Януковича, значна частина «старого набору» суддів КС віддано служить тепер нинішньому Президенту!

Чого варті лише швидкі й термінові рішення Конституційного Суду без жодного застереження стосовно «законності» змін до Конституції щодо децентралізації і так званого «особливого статусу Донбасу» — речі, які очевидно не відповідають конституційним засадам України, викладеним у першому розділі Основного Закону, де йдеться про унітарну державу! Чи, скажімо, те, що жодного застереження у суддів КС не викликали також зміни до Конституції і в частині правосуддя, за якими, фактично, на три роки судова система передається Президенту…

Я вже не кажу про унікальне рішення КС стосовно тлумачення фрази «на наступній черговій сесії Верховної Ради», яке дало право тлумачити процедуру внесення змін до Основного Закону депутатам через зміни до Регламенту ВР, тобто — будь-коли, коли скаже Президент!

Отож, нинішня заява Генерального прокурора про «узурпаторів» з Конституційного Суду запізнилася «усього-на-всього» більше, як на два роки!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна», доктор політичних наук

Розділи: Політика

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути