Відомий композитор, письменник, просвітянин – Аркас створив «Історію України-Русі», й цим записав своє ім’я золотими літерами на її сторінках.
Микола Миколайович Аркас народився у Миколаєві, в родині адмірала Чорноморського флоту Російської імперії, грека за походженням (18530107)Миколи Андрійовича Аркаса. Мати Миколи походила з давнього і славетного козацько-старшинського роду Богдановичів (батько її, Петро Григорович, був бунчужним товаришем Полтавського полку). Тож Софія Петрівна, будучи справжньою українською патріоткою, виховала сина в любові до українських культури, мови, звичаїв, славної минувшини. Хлопець ходив в українському одязі: вишиванці та брилі – влітку, свитині та смушковій шапці – взимку, не зважаючи на те, що батька, імперського високопосадовця, це вельми дратувало.
Дитинство і юність Миколи минули на Миколаївщині. Освіту отримав у Одеській гімназії та Петербурзькому училищі правознавства, затим вступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету в Одесі.
1881р., завершивши навчання, Микола Аркас, за родинною традицією та наполяганням батька, став на службу в морському відомстві у Миколаєві. Однак улюбленої справи – вивчення української історії, збирання фольклору – не полишав.
Не лише за покликом серця, а й завдяки впливові улюбленого вчителя, композитора, диригента й письменника Петра Ніщинського, самотужки навчався музиці, композиції, почав писати музичні твори. Багато спілкувався з кобзарями та бандуристами, які на запрошення господаря подовгу мешкали в його миколаївському будинку. Домашня бібліотека Аркаса вважалася однією з найбільших: становила понад тисячу книг, найперше – історичних.
1881р. М.М.Аркас завершив морську службу і обійняв посаду мирового судді в Херсоні. Власним коштом відкрив народну українську школу, проте влада майже одразу її заборонила.
Дружина М.Аркаса, Ольга Шишкіна, була донькою капітана другого рангу Чорноморського флоту. У подружжя народилися дочка Оксана, сини Петро та Микола. Дружина поділяла українські переконання Аркаса. Вона, а згодом і донька, допомагали Миколі Миколайовичу записувати українські народні пісні на теренах Миколаївщини, Одещини, Полтавщини. Всього зібрали понад 400.
Творча спадщина М.Аркаса – композитора складається з понад 80 вокальних творів та обробок українських пісень. Серед них особливе місце посідає опера «Катерина», написана 1890р. за поемою Т.Шевченка — перша українська народно-побутова опера. Поставлена 1899р. М.Кропивницьким, вона мала величезний успіх у Києві, Мінську, Вільнюсі, Москві. Аркас мав намір створити ще кілька опер, у тому числі – за «Наймичкою» Т.Г.Шевченка, однак інсульт, внаслідок якого відібрало праву руку, став на заваді втіленню планів.
25 лютого 1907р. Микола Аркас створив у Миколаєві «Просвіту» та очолив її, самотужки фінансував її діяльність. Надавав допомогу газеті «Рада». Надіслав гроші Михайлові Грушевському до Львова для будівництва студентського гуртожитка.
Від 1901р. М.М.Аркас працює над книгою свого життя — «Історією України-Русі». Книга планувалась як подарунок усиновленому онукові Миколці – для навчання. Однак обсяг проведеної дослідницької роботи, схвальні рецензії фахівців, зрештою, необхідність підживлення українського національного руху, що наростав, — переконали автора змінити плани. 1908р. книга, написана «кулішівкою», вийшла друком у Петербурзі, в друкарні товариства «Общественная польза». Редагував рукопис і наглядав за його підготовкою до друку Василь Доманицький. Щоб видати працю, Микола Миколайович позичив гроші під значні відсотки.
«Історія України-Русі» мала надзвичайний успіх і впродовж місяця розійшлася. Посипалися схвальні відгуки. З негативних – хіба що допис М.Грушевського, який закидав авторові недостатню науковість книги. М.М.Аркас доповнив працю і готував до друку друге видання. Книга, на жаль, вийшла вже по смерті автора — 1912р. в Кракові.
Варто додати, що «звинуваченням» М.Грушевського пізніше скористалися радянські історіографи, в такий спосіб виправдовуючи її заборону. Втім у 30-і роки радянська влада вже відверто «затаврувала» «Історію…» як буржуазно-націоналістичну і заборонила її на довгі роки. Книга з’явилася в Україні аж на початку 90-х (1990р. була видана за підтримку української діаспори) і стала настільною книгою для багатьох українців. Перші правдиві знання з історії України отримали мільйони наших співвітчизників, від котрих комуністичний режим приховував правду.
26 березня 1909р. М.М.Аркас помер у Миколаєві від серцевого нападу. Похорон видатного земляка миколаївці перетворили на величну ходу, що в ній взяли участь понад 10 тисяч людей. Поховали Миколу Миколайовича поруч із церквою, в родинній усипальниці Аркасів.
У 1990-і роки Микола Аркас тріумфально повернувся на рідну Миколаївщину. 27 жовтня 1992р. на місці будинку Аркасів було встановлено пам’ятний знак — мідну стіну з барельєфом М.М.Аркаса. 2 лютого 1993р. в миколаївській газеті «Рідне Прибужжя» вперше оприлюднена поема М.Аркаса «Гетьман Павло Полуботок». 18 квітня 1996р. засновано обласну премію імені Миколи Аркаса, якою відзначають найкращі роботи на культурологічну тематику.
На честь видатного письменника і композитора названі вулиці у Києві, Львові, Миколаєві.
Олена Бондаренко
