chrome firefox opera safari iexplorer

535 років тому вийшла друком перша книга українського автора

07 лютого 2018 о 08:00

7 лютого 1483 р. у Римі вийшла робота ректора Болонського університету Юрія Дрогобича “Прогностична оцінка   поточного 1483 року”. Вона стала першою у світі надрукованою книгою українського автора. Це був астрологічний трактат, написаний латинською мовою.

На думку вчених, книга вийшла накладом у кількасот примірників з друкарні Еухаріуса Зільбера. Проте до наших днів дійшли лише два примірники, які сьогодні зберігаються у бібліотеках Ягеллонського університету у Кракові і богословського факультету Тюбінґенського університету в Німеччині.

За змістом робота Ю.Дрогобича являє собою астрологічний календар. Автор намагається передбачити земні події у 1483 р. на основі аналізу розташування зірок і дослідження різних небесних явищ. В результаті йому вдалося з точністю до години і хвилини визначити час двох майбутніх місячних затемнень і фаз місяця впродовж усього 1483 року. Окрім того, у своєму трактаті автор використав багато відомостей з географії і політики. До того ж, текст рясніє цитатами із творів сучасних йому авторитетних західноєвропейських науковців.

На думку істориків, «Прогностична оцінка поточного 1483 року» повністю відповідає вимогам і рівню друкованих робіт європейських авторів того часу.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути