chrome firefox opera safari iexplorer

31 березня 1857 року народився засновник української метеорології Борис Срезневський

31 березня 2018 о 08:00
nas.gov.ua

Борис Ізмаїлович Срезневський — кліматолог і метеоролог, академік, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.   

Протягом 54 років Б.І.Срезневський викладав метеорологію та загальну фізику, в тому числі 25 років – у Київському інституті народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Срезневський був першим науковим керівником  Служби погоди – з 1921 року.  

Як науковець, досліджував  розподіл тиску над Україною, шляхи циклонів, хуртовини, вплив погоди на людину, питання посух та злив. Винайшов цілу низку метоорологічниїх та геофізичних приладів, якими досі користуються фахівці. Розробив вкрай важливу теорію «ознак посухи».

Б.Срезневський доклав  великих зусиль, аби університетська обсерваторія перетворилася на самостійну  структуру. 

Влітку 1929 р. буревій зруйнував міст через ріку Прип’ять. Досліджуючи передумови та причини стихійного лиха, Борис Срезневський приділив велику увагу розробці проблеми виникнення ураганів і смерчів в Україні та можливостям їх передбачити.

У 30-і роки минулого століття академік підготував фундаментальну працю, присвячену водному балансу Донецького басейна, зокрема, випаровуванню із замкнених водойм. Власноруч створив карту природного випаровування на території Донбасу, України та загалом Європейської частини тодішнього Союзу.

Б.І.Срезневський протягом усього наукового життя займався активною просвітницькою роботою: публікував статті у спеціальних та науково-популярних виданнях, виступав з доповідями та лекціями.

Академік створив наукову школу київських учених-метеорологів, представниками якої є І.Половко, М.Щербань та багато інших яскравих науковців.

Спостереження й висновки, що містяться у його працях «Про бурі на Чорному та Азовському морях», «Про шляхи циклонів», «Ознаки посушливості для Києва» та в багатьох інших, залишаються і досі актуальними.

 Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі