uaua.world
Сьогодні більшість звичаїв, які свого часу виконували гуцули та інші мешканці гірських районів Карпат, видаються дивними і безглуздими. Та ще й нині є багато хранителів традицій, горян, які вірять, що ритуали предків оберігають їх від злого.
Свій домовик
Життя гуцулів завжди було пов’язане з вірою у духів, потойбічні сили, відьом, тощо. Але вони не лише вірили і оберігалися від загадкових сил, але й самі вирощували їх. Гуцули вважали, що з яйця-зноска від чорної курки можна виносити газдівника (домовика). Таке яйце вони носили під пахвою дев’ять днів. Цього побутового чорта називали “хованець”, “антипком”, “служка”.
Шана вогню
Ставлення до вогню у горян дуже шанобливе, прикмет та забобонів, що стосуються вогню, у них чимало. Гуцули вірять, що, коли дитині подати хліб над вогнем, вона обов’язково виросте злодієм. А якщо хто плюне у вогонь, у того на язиці утвориться міхур. Гріхом також вважається кинути у вогонь волосся. Коли вогонь у печі сильно тріщить, гуцул скаже, що до хати прийде розгнівана людина.
Запаси зілля
На Юрія на Прикарпатті і Закарпатті збирають чародійне зілля. Увечері до кожного зілля треба доторкнуться палицею, щоб йому не зашкодили відьми. Спати лягали просто біля зілля. При чому не можна розпалювати вогнища, а навколо себе треба обвести коло, щоб захистити себе від нечистих сил. А вже вранці трави починають збирати і перед кожним говорять: “Беру зілля незнаноє, аби було хосенноє”. Йдучи додому з травами, треба уникати всяких зустрічей.
“Веселі” похорони
Гуцули — особливі люди, тож навіть похорон у них особливий і дивний обряд. Померлого тримали два дні, на третій ховали. Вечорами навколо покійника збиралися рідні й сусіди, дяк читав псалми, а після того усіх пригощали горілкою.
Верховинці перед хатою, де лежав покійник, розпалювали багаття і сурмили у трембіти. У хаті не пили воду, оскільки вважалося, що її могла пити душа. Якщо хтось хотів сісти на лавку, то дмухав на неї, щоб не розчавити душу покійного.
Труну з дому виносили так, щоб перешкодити померлому відшукати дорогу додому. Покійника виносили ногами вперед через задні двері. Потім тричі стукали труною об поріг хати, щоб померлий попрощався з пращурами і більше не повертався.
Коли труну з дому виносили, на тому місці, де вона стояла, розбивали новий горщик. А шлях, яким виносили покійного, посипали житом та ячменем, щоб вдома більше ніхто не помирав.
Лікування містикою
У гуцулів є багато рецептів для оздоровлення за допомогою різних містичних обрядів. Хворому, наприклад, миють руки i ноги водою, яку потім виливають на собаку, щоби шкодило собаці, а не йому. А коли весною принесуть з лісу перший букет сон-трави, одну квітку розжовують i ковтають, щоб цілий рік бути здоровим. При першому громі гуцули вважають корисним вдарити головою об камінь i говорити: “Тоді би боліла голова, коли захворіє се каміння”. Коли вперше загримить також добре було б прикусити залізо, щоб зуби не боліли.
Хворого на сухоти на сонці обливають спеціально приготовленою рідиною. У горщик кладуть три головки часнику, заткані у картоплину, три камінці, ложку, п’ять веретен i ножик. Потім у горщик набирають води з поверхні річки з отвором за течією, а тоді до того всього додають попіл і варять протягом трьох діб до сходу сонця з таким замовлянням: “Пропади, хворобо, туди, де кури не кудкудачуть, гуси не гогочуть, куди вода не затікає, сонце не заглядає, місяць не засвітить, а то я тебе голками поколю, камінням розіб’ю, ножем розріжу, водою задушу, ложкою відстороню, веретеном відплету”.
Ворожіння на свята
Під час Різдвяних свят, Нового року та Водохреща на Гуцульщині практикують різноманітні ворожіння. У Святвечір газда має відібрати у першого колядника палку i вдарити нею корову, щоб вона стала тільною.
Перед настанням Нового року на печі розкладають стільки гарячих вуглинок, скільки осіб є в сiм’ї, зазначивши, яка жаринка кому належить. Гуцули вірять, що члени сім’ї помиратимуть в тому порядку, в якому згасатимуть куски жару. У ніч на Хрещення гуцули чекають, що відкриється небо. Кому пощастить це побачити, той отримає те, що просить. Вважається необхідним попросити Бога, щоб душа потрапила в рай. А напередодні Водохреща гуцули добре годують худобу, щоб вона не нарікала на господарів. Вважається, що в ніч на Хрещення отримує здатність говорити i худоба, i взагалі всі живі та неживі предмети.
А для прогнозування погоди на цілий наступний рік гуцули ворожать на цибулі. У передвечiр’ї дня заговіння перед великоднім постом посипають сіллю 12 цибулин. Яка з них за рахунком на ранок стане дуже вологою, у відповідному місяці будуть дощі.
