if.gov.ua
Багато дискусій про хаос і анархію у сфері гуманітарної політики, а надто у сфері культури, туризму, заповідної справи.
Як на мене, то пояснення на поверхні – кадрова політика. В Уряді створено унікальну модель управління: за сферу культури відповідає… віце-прем`єр із соціальних, а не гуманітарних питань?! Міністр розмірковує про долю української культури, грає в театрі, знімається у фільмах ,а його заступники і радники щоденно погоджують забудову історичних пам`яток і призначають своїх і правильних людей на посади.
Нова мода постмайданної України – призначення осіб без біографії в прямому і переносному значенні. От депутати кілька місяців намагаються дізнатися, кому Міністр культури довірив опікуватися пам`яткою ЮНЕСКО – Національним заповідником “Києво-Печерська лавра”. Як з`ясувалося, біографію в.о. директора Олександра Рудника Міністерство визнало ДЕРЖАВНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ!
Славний трудовий шлях нової очільниці Туристичної галузі всієї держави Оксани Сердюк теж ЗАБОРОНИЛИ оприлюднювати народу…
А коли виникає питання: а вони хоч освіту в галузі культури мають, то з`ясовується, що всі вони заднім чи переднім числом і звісно заочно вчилися в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва.
Заклад унікальний! Створювався як Інститут підвищення кваліфікації, а нині Національна академія. Тут ви стаціонарно, а, особливо, заочно можете стати КЕРІВНИМ КАДРОМ. І всі стають – від дружини Президента до інших друзів і родичів влади.
А кують “Майданні” кадри культури ректор Василь Чернець, який на посаді ЛИШЕ 33 РОКИ, міністр і “тамада” Януковича, знані депутати і чиновники ще часів Кучми-Медведчука!
Отака вона наша, ріднесенька культурна політика влади.
Микола Томенко,
лідер Громадського руху «Рідна країна»
