4 квітня 1953р. у нью-йоркському районі Квінз, в родині західноукраїнських повоєнних емігрантів, подружжя Цісиків – Володимира та Іванни (з дому Лев) — народилася американська співачка, українка Квітка Цісик.
Квітчин батько походив із села Ліски, що неподалік Коломиї. Закінчив Львівську консерваторію, був головним концертмейстером Львівської опери. Мати Іванна – львів’янка, народилася у інтелігентній вчительській родині. Старша сестра Марія згодом стала всесвітньо відомою піаністкою, очолювала консерваторію в Сан-Франциско.
З дитячих літ батько навчав доньок грі на скрипці та фортепіано. Скажімо, Квітка вже чотирирічною скрипалювала. А ще навчалася в Балетній Школі відомої танцівниці Роми Прийми-Богачевської, була солісткою в хорі (до речі, в хорі співала з юним Майклом Джексоном, майбутньою поп-зіркою).
Батьки виховували дівчат у любові до України, в українських традиціях. Щоліта, від 7 до 16 років, Квітка перебувала у пластунських таборах. Пластуни мешкали в наметах, співали українських пісень біля вечірньої ватри, навчалися українських звичаїв.
1970р. Квітка Цісик закінчила Вищу школу музики і мистецтва у Нью-Йорку. В січні 1971р. студенти Гарпер-коледжу, де на той час навчалася співачка, до Дня соборності України створили телевізійну програму «Думки про Україну», в якій лунали твори Т.Шевчека, українські пісні у виконанні Квітки, а також були показані українські танці. 1971р. Квітка Цісик перемогла в конкурсі на стипендію SUNY для стажування в Гентській (Бельгія) консерваторії, де вдосконалювала вокальне мистецтво.
Повернувшись, до 1974р. навчалася гри на скрипці в Маннес-коледжі (Нью-Йорк). Однак за рік остаточно вирішила присвятити себе співу. Вчилась у відомого представника віденської оперної традиції Себастьяна Енгельберга.
Рідкісне колоратурне сопрано з неповторним вокальним тембром вирізняв співачку з-поміж багатьох виконавців. Вона єдина у США володіла «білим голосом» — унікальною манерою жіночого вокалу, притаманною карпатській співочій традиції.
17-річною Квітка втратила батька, який помер від інсульту. Постала потреба самотужки заробляти на життя. Виступала в клубах Нью-Йорка, пропонувала свої записи рекламним агенціям. В середині 1970-х Квітка Цісик стала зіркою реклами на телебаченні та радіо. Також знімалася в художніх фільмах та виконувала саундтреки до них. «Ти осяваєш моє життя»; «Віз» — музична версія «Чарівника країни ОЗ»; «Коло двох»; «Ділова дівчина» — лише частина фільмів, де знімалася і співала, стаючи дедалі популярнішою, Квітка Цісик.
1981р. Квітка записала для компанії «Ford Motor» рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?», залишившись до кінця своїх днів її єдиним голосом. 1987р. фахівці компанії «Ford» підрахували, що аудиторія Квітки Цісик загалом склала понад 20 мільярдів слухачів тобто майже вчетверо більше, ніж усе тодішнє населення планети. А ще — виконувала джинґли для Chevrolet, Cadillac, Toyota.
1983р. Квітка разом з мамою приїхали до України. Це був перший і останній візит співачки на землю батьків. На той час її пісні в Україні як складовій СРСР були заборонені, тож поїздка була цілком приватною, без жодних офіційних зустрічей чи концертів.
Перший диск з українськими піснями — «Kvitka» («Songs of Ukraine», «Пісні з України») Цісик записала 1980р. З присвятою: «Володимирові Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові…» Другий диск — «Two colors» («Два кольори») був записаний 1989-го. Для запису своїх українських альбомів Квітка згуртувала 40 музикантів найвищого рівня. 1988р. на фестивалі в Канаді перший диск співачки дістав безліч нагород. 1990р. обидва альбоми номінувалися на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk» ( «Найкращий альбом сучасної народної музики»).
На жаль, гастролі Квітки Цісик у незалежній Україні так і не відбулися.
Планувала вона і випустити третій альбом українських пісень, однак не встигла. Останньою українською піснею, що її записала Квітка Цісик, були «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Пісня стала трагічним пророцтвом для самої виконавиці:
Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру
1992р. пролунав страшний діагноз: рак молочної залози. Майже сім років тривала відважна боротьба співачки з тяжкою хворобою.
Квітка Цісик померла 29 березня 1998р. в Нью-Йорку, за 5 днів до свого 45-річчя, у колі рідних.
30 березня за вічний спокій унікальної співачки молилися на Мангеттені. 2 квітня – у Києві на Аскольдовій могилі.
Моторошне співпадіння: від цієї хвороби померли також її мама Іванна — у 1994р., та старша сестра Марія – у 2003-му.
Перший чоловік Квітки Цісик — Джек Кортнер — джазовий музикант (трубач), композитор, продюсер. Один із засновників комерційної музики (джинґл).
Другий - Едвард Ракович — відомий інженер звукозапису, співавтор Квітчиних останніх записів. Засновник і президент «Clinton Recording Studios» у Нью-Йорку, де записувалися Френк Сінатра, Боб Ділан, Пол Саймон, Ленні Кравіц та інші знані виконвці.
Син К.Цісик та Е.Раковича, Едвард-Володимир — академічний піаніст.
Квітка любила кінні прогулянки, швидку їзду спортивним Jaguar'ом, намагалася скрізь брати з собою єдиного синочка.
Пісня «Ти осяваєш моє життя» (You Light Up My Life), яку вона виконала в однойменному фільмі, 1978р. отримала найпрестижніші нагороди — «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму».
Вона виконувала оперні арії, блюз, джинґли, та найближчими її серцю залигшалися українські пісні.
2010р. одна з вулиць Львова була перейменована на честь Квітки Цісик. На вулиці Глибокій, де колись мешкала родина Цісиків, встановлено меморіальну дошку.
1-3 квітня 2011р., під час Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик у Львові, було оголошено про присвоєння імені Квітки зірці в сузір'ї Овна.
2011р. постала благодійна організація «Незабутня Квітка», яка не лише популяризує творчість Квітки Цісик, а й займається збиранням коштів для придбання пересувних мамографів та профілактики онкологічних захворювань. Мало не щороку в Україні відбуваються концерти пам'яті Квітки Цісик за участі знаних виконавців з України та з-за кордону. Значна частина коштів за квитки надходить до онкологічних лікарень.
Підготувала
Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»