chrome firefox opera safari iexplorer

Радониця 2018: основні прикмети і приказки

17 квітня 2018 о 10:42
vgolos.com.ua

У вівторок на другий тиждень після Великодня відзначається Радониця. У 2018 році цей день припадає на 17 квітня. Традиційно на Радоницю люди йдуть на цвинтар, щоб здійснити поминальну трапезу. У цей день прийнято поминати померлих. Цей день ще називають Пасхою для покійних.

У сучасних умовах, коли більшість віруючих не може дозволити собі відвідати кладовище в робочий день, вівторок, часто Поминальний день переносять на неділю, що передує Радониці (коли наголошується зовсім інше свято – Антипасха, Фоміний тиждень або Червона гірка).

Приказки та прикмети на Радоницю

На Радоницю до обіду працюють, в обід плачуть, а ввечері-скачуть.

Веселі пісні про масницю, а веселіше того про Радоницю.

Весела масляна — безсоромна горе-п'яниця, а гуляща Радониця — світлої радості приятелька.

Не пригости честь-честю покійного батька про Радоницю — самого на тому світі ніхто не згадає, не пригостить, не порадує.

Якщо у вівторок на Радоницю дощ, то говорили: «Божа Мати коромислом буде воду носити».

На кладовищі слід входити через ворота, а увійшовши, тричі перехреститися. Виходячи, слід зробити те ж саме, але вже стоячи обличчям до могил. Повернувшись з кладовища, слід умити обличчя і руки.

Коли йдете з кладовища, зверніться подумки до покійних із такими словами: «Нам нехай здоровиться, а вам легко лежиться», «Вам Царства Божого, а нам — до вас не поспішати».

Вважається, що вагітним жінкам не слід відвідувати кладовища.

Людина, яка взяла з могили цукерку, крашанку чи якесь інше частування, призначене покійному, повинен прочитати за нього молитву, інакше той буде йому уві сні.

Молитва, прочитана вранці у Поминальний день, звернена не тільки до Бога, але і до покійних родичів, може забезпечити довге і щасливе життя.

 
Автор матеріалу: Анна Зущик
Джерело: znaj.ua
Розділи: Традиції

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути