chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні Страсна п’ятниця

06 квітня 2018 о 07:37

У цьому році 5 квітня православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю. Сьогодні у  церквах згадують  про страждання Ісуса на  хресті за людський рід.

В ті часи розп'яття на хресті було найганебнішою стратою. Таку смерть отримували розбійники, убивці, бунтівники та раби. Коли розпинали Ісуса, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». 

Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як розп’яли Ісуса,  затьмарилося сонце і вся земля потонула в мороці. Це тривало аж до самої смерті Христа.

Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.

Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус, коли його зняли з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.

По всіх церквах у Страсну п'ятницю  замовкають дзвони. На Галичині у дзвіниці чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу.

Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з  вівтаря на середину церкви, що відбувається після полудня.

Повернувшись і з церкви, родина, зазвичай, сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю  –  пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небуть тесати сокирою.

За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати – гріх. На  Херсонщині кажуть, що «хто співає в Страсну п'ятницю, той на  Великдень буде плакати».

У деяких країнах світу Страсна п'ятниця – вихідний день.

З цим днем пов’язані різні повір’я:

  1. Якщо витерпіти спрагу в Страсну п’ятницю, то жоден напій не принесе шкоди цілий рік.
  2. Буханець хліба, спечений у Страсну п’ятницю, зцілює від усіх хвороб та  ніколи не запліснявіє.
  3. За старих часів жоден з ковалів не мав права кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому.
  4. Якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім Страсної п’ятниці, –  вони неодмінно повиздихають.
  5. У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.
  6. Якщо випрану білизну вивісити для просушування в Страсну п’ятницю, на ній з’являться плями крові.

«Рідна країна»

22 жовтня

Інші дати
22 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Розгорнути
Борис Олійник
1935 – поет і громадський діяч. Лауреат Шевченківської премії. Автор книг: «Стою на земле», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» та ін.
Розгорнути
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути