У цьому році 5 квітня православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю. Сьогодні у церквах згадують про страждання Ісуса на хресті за людський рід.
В ті часи розп'яття на хресті було найганебнішою стратою. Таку смерть отримували розбійники, убивці, бунтівники та раби. Коли розпинали Ісуса, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».
Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як розп’яли Ісуса, затьмарилося сонце і вся земля потонула в мороці. Це тривало аж до самої смерті Христа.
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.
Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус, коли його зняли з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
По всіх церквах у Страсну п'ятницю замовкають дзвони. На Галичині у дзвіниці чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу.
Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, що відбувається після полудня.
Повернувшись і з церкви, родина, зазвичай, сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю – пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.
Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небуть тесати сокирою.
За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати – гріх. На Херсонщині кажуть, що «хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати».
У деяких країнах світу Страсна п'ятниця – вихідний день.
З цим днем пов’язані різні повір’я:
- Якщо витерпіти спрагу в Страсну п’ятницю, то жоден напій не принесе шкоди цілий рік.
- Буханець хліба, спечений у Страсну п’ятницю, зцілює від усіх хвороб та ніколи не запліснявіє.
- За старих часів жоден з ковалів не мав права кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому.
- Якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім Страсної п’ятниці, – вони неодмінно повиздихають.
- У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.
- Якщо випрану білизну вивісити для просушування в Страсну п’ятницю, на ній з’являться плями крові.
«Рідна країна»
