chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відзначають Водохресний святвечір, або Голодну кутю

18 січня 2014 о 12:07

Сьогодні, 18 січня, увечері християни східного обряду відзначатимуть Водохресний святвечір, або Голодну кутю.

Водохресний святвечір — це вечір-приготування перед великим православним святом, яке називається Богоявлення Господнє або Водохреща. В цей день згадується хрещення Ісуса Христа Іоанном Предтечею (Хрестителем) у річці Йордан.

У день свята і у Водохресний святвечір здійснюється Велике водосвяття. Священики кажуть, якщо людина з якихось серйозних причин не може піти на службу або живе далеко від найближчої церкви, вона може вдатися до цілющої сили простої води, взятої зі звичайної водойми у водохресну ніч, хоча святою таку воду вважати не можна.

На свято Хрещення Господнього вода в храмах освячується за особливим чином — великим Йорданським освяченням — і називається хрещенською.

Категорично забороняється, приймаючи святу воду, сваритися, лаятися, допускати неблагочестиві вчинки або думки.

Вважається, що свята вода не псується, тому ставити в холодильник її не треба. Православні зберігають її в Червоному кутку, поряд з іконами.

У суботу, 19 січня, в Києві у день Хрещення Господнього Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату, митрополит Володимир освятить води Дніпра і відправить святковий молебень.

Розділи: Традиції

4 серпня

Інші дати
Народився Володимир Боровиковський
(1757, м. Миргород, Полтавська область – 1825) - український художник, іконописець, портретист. До золотого мистецького фонду належать ікони роботи Боровиковського для головного іконостасу Казанського собору, Троїцького собору Олександро–Невської Лаври в Петербурзі, Покровської церкви на Чернігівщині.
Розгорнути
Народився Антін Крушельницький
(1878, Польща – 1937) – український письменник, літературний критик, педагог, міністр освіти УНР, автор біографічного нарису «Іван Франко», редактор шкільних хрестоматій з української літератури.
"Літературу свою має той нарід, у котрого єсть своя історія, свій питомий світогляд і своя мова. У такого народа не запропаститься життя літературне, хоча б він і втратив самостійність політичну..." (Омелян Огоновський)
Розгорнути