chrome firefox opera safari iexplorer

Через байдужість київської влади Україна може втратити унікальну пам’ятку історії

08 червня 2018 о 11:44
facenews.ua

Депутати Київради в черговий раз підтвердили своє цинічне ставлення до історичних пам’яток столиці. Такий висновок можна зробити з чергового засідання, на якому було провалене голосування за припинення інвестиційного договору із забудовником торгово-розважального центру на Поштовій площі, де в 2015 році знайшли залишки вулиці середньовічного Києва. Знахідка настільки цінна, що в іншій країні її б обнесли парканом і крім дослідників на територію нікого не допустили. Археологи вже розкопали на території 11 поховань та припускають, що саме цією вулицею люди йшли до місця Хрещення Русі. Тому недооцінити значення такого місця для України та її історії складно.

Відповідно до законодавства, перед тим, як щось будувати в історичній частині міста, потрібно провести розкопки. Інвестором розкопок на Поштовій Площі, згідно з журналістських розслідувань, стала компанія «Хенсфорд-ІМПЛЕКС ЛЛП» (вона ж згодом і припинила фінансування), якій належить «Хенсфорд-Україна», зареєстрована в Лондоні за адресою Бенфорд стріт 43. За тією ж адресою зареєстрована низка інших фірм, як-от ROSHEN UK LIMITED, WESTERTON COMMERCE LLP. Аналізуючи поіменне голосування стосовно збереження історичної пам’ятки, в очі кидається той факт, що з найчисельнішої в Київраді фракції «Солідарність» «за» проголосували лише 6 депутатів. Сумніви кому сьогодні вигідно залити бетоном артефакти середньовічного Києва не виникають.

Нагадаю, що міський голова Віталій Кличко неодноразово говорив журналістам, що історичну знахідку буде збережено, проте за 3 роки її спромоглись лише законсервувати, засипавши шаром ґрунту. Цікаво, що витрати в сумі 25 млн грн на проведення фіналу Ліги Чемпіонів депутати виділили в рекордні строки, а от питання збереження культурної спадщини всеукраїнського масштабу не можуть вирішити роками. Насправді все дуже просто, адже в рамках передвиборчої кампанії, на думку міської влади, все ж ефективніше витратити наші кошти з бюджету на проведення фіналу Ліги Чемпіонів, ніж на збереження сакральних для нації місць.

Олександр Федоренко

Голова київської міської партійної організації

Громадський рух «Рідна країна» 

Розділи: Суспільство

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі