book.dyhdzvin.org
Майбутній владика народився в містечку Долина на Івано-Франківщині. Був найстаршим з трьох синів у родині Євстахія Любачівського та Анни Олійник.
Виховувався в українських традиціях, у глибокій побожності. Закінчив з відзнакою Стрийську гімназію. 1934р. вступив до Львівської Греко-Католицької богословської академії: спочатку – на факультет філософії, згодом – на теологічний. Навчання продовжив у Інсбруку (Австрія).
1938 р. Мирослава Любачівського посвятив у ієреї Митрополит Андрей Шептицький. Зя якийся час о.Мирослав захистив спочатку магістерську роботу, потім докторську працю на тему: «Боротьба Василія Великого з аріанством, виражена в його літургії».
Продовжив навчання у Григоріанському університеті, де отримав ступінь магістра філософії. У 1945-47 р.р. студіював медицину в Королівському Італійському університеті в Римі.
1947 р. греко-католицька церква була ліквідована комуністичною владою; о. Мирослав Любачівський змушений був виїхати за кордон. У США працював з українською громадою в Стемфорді; був призначений у церкву апостолів Петра і Павла; опікувався школою в Клівленді. Окрім священичої праці, активно зайнявся літературною творчістю: переклав «Катехизм Тридентійського Собору», написав релігійно-філософські твори «Десять Заповідей Божих» та «Ранішні розважання».
1968 р. о. Мирослав став духівником Української Католицької Семінарії св. Йосафата у Вашингтоні.
7 вересня 1984 р. о.Мирослав Любачівський став Верховним архієпископом Львівським – Предстоятелем Української Греко-Католицької Церкви. 25 травня 1985 р. Папа Іван Павло ІІ призначив о.Мирослава кардиналом.
Ім’я Мирослава Івана Любачівського тісно пов’язане з відродження УГКЦ. 30 березня 1991 р. він повернувся до України. В березні 1994р. за його клопотанням була відновлена діяльність Львівської Богословської Академії. За короткий термін було створено чотири потужних єпархії, висвячено сотні священиків, відновлено роботу лічниці Митрополита Шептицького, засновано міжнародну благодійну організацію «Карітас».
Блаженніший Мирослав Іван Любачівський помер 14 грудня 2000 р. Похований у Львові, в крипті церкви св. Юра.
По смерті владики залишилося 3 томи його проповідей, численні наукові праці, публіцистичні та теософські статті.
Саме о.Мирослав доклав великих зусиль для відновлення патріархату УГКЦ.
На честь владики Любачівського названі вулиці в Івано-Франківську й Долині. Його ім’я носить щорічний фестиваль української духовної пісні «З піснею до Бога».
Найкраще характеризують владику Любачівського слова, що їх промовив Папа Іван Павло ІІ, призначаючи 27 березня 1980р. о. Мирослава предстоятелем Української Греко-Католицької Церкви. У своєму «Слові до українських владик» понтифік підкреслив такі видатні його риси, як «… непересічна побожність, його пастирська ревність, його наукова підготовка і гарні прикмети лагідності і покори…»
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
