chrome firefox opera safari iexplorer

Тарасова світлиця зустріла перших відвідувачів

04 липня 2018 о 17:38

3 липня в Каневі на Чернечій горі відбулося відкриття після реставраційних робіт першого народного музею Шевченка – Тарасової світлиці.

Нагадаємо, що відновлення покрівлі будівлі було ініційоване головою фонду «Рідна країна» Миколою Томенком і відбулося за тісної співпраці з директором Шевченківського заповідника Мар’яном Піняком, директором Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексієм Лукашевичем та працівниками Канівського природного заповідника. За його словами останнього, світлиця була перекрита у 2008 році соломою, але за 10 років у 50% покрівлі з`явилась технічні недосконалості  і, відповідно, це створило серйозну загрозу як для всієї будівлі, так і для експозиції. Олексій Лукашевич також наголосив, що на сьогоднішній день залишилось дуже мало майстрів, які можуть якісно перекрити дах очеретом. Така покрівля, за словами експертів, буде надійно захищати дах 20-25 років.

Під час відновлення даху команда Громадськго руху «Рідна країна» ініціювала проведення декількох толок навколо будівлі, щоб впорядкувати та підготувати територію для подальшого благоустрою.

«Є в нашої команди «Рідної країни» така традиція — виконувати свої обіцянки. От і у справі оновлення і перекриття першого народного музею — Шевченкової світлиці у Каневі ми виконуємо свій український і громадянський обов’язок: допомагаємо у придбанні очерету та організації робіт для перекриття хати.

Ми ініціювали відновлення світлиці та прилеглої території, оскільки вважаємо неправильним, що люди доходять лише до музею та могили Кобзаря. Ми хочемо, щоб вдвідувачі сюди приїжджали і відпочивали родинами. В минулому році ми впорядкували тут територію і сподіваємося, скоро тут облаштують зручне місце для відпочинку. Свою глибоку подяку за підтримку я висловлюю директору Переяславського заповідника Олексію Лукашевичу, директору Шевченківського заповідника Мар`яну Піняку та працівникам Канівського природного заповідника».

Розповів Микола Томенко і вручив почесні грамоти за участь у реставрації Тарасової світлиці фахівцям із заповідника “Переяслав” Юрію Кобернику і Євгену Полічу. Він також наголосив, що на відновлення світлиці не залучали бюджетні кошти.

Так виглядала Тарасова світлиця до початку реставраційних робіт покрівлі

Так Тарасова світлиця виглядає зараз

Після реставраційних робіт залишився ще очерет.  Близько 500 кулів передадуть у Моринці – для відновлення покрівлі хати чумака в заповіднику “Батьківщина Тараса Шевченка” на Звенигородщині.

“Хата чумака розкрита з одного боку і потребує реконструкції. Цьогоріч – 370 років від першої згадки про Моринці, постараємося устигнути до цієї дати”, – зауважив сільський голова Моринців Євген Штанько.

Нині активно тривають внутрішні роботи у Тарасовій світлиці. “Частково оновлюємо експонати. Одна половина буде присвячена побуту Івана Ядловського, доглядача народного музею, а  в другій – перші експонати від відвідувачів, – зазначив Мар’ян Піняк. – Електропроводку вже поміняли, побілимо. Відтворимо той інтер’єр, який був і раніше, але в оновленому вигляді. Сподіваюся, до кінця місяця завершимо, бо зацікавлені в тому, аби найшвидше відкрити музей для відвідувачів. Туристів маємо до ста тисяч у рік”.

 

Розділи: Суспільство

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути