У ХІ столітті Київ був найбільшим містом у Європі. Вдесятеро більшим за Париж, а за Лондон – аж у п’ятдесят разів! Це були часи розквіту, коли на київських пагорбах владарював великий князь Ярослав Мудрий (1010 – 1054р.р.) – звитяжний воїн і будівничий Київської Руси-України, мудрий правитель, автор першого писемного законодавства – «Руської правди». Тоді Київ був справжнім осердям книжності та вченості, міжнародної політики. Ярослав зміцнив свої позиції у світі, пошлюбюивши доньок з іноземними королями: Анастасію віддав за угорського короля Андраша, Єлизавету — за норвезького Гаральда, Анну — за французького Генріха І Капетінга.
В Україні розташований геграфічний центр Європи. 1885–1887р.р. фахівці Віденського (тоді Австро-Угорщина) Імператорського Королівського військово-географічного інституту провадили геодезичні обстеження для будівництва залізниці між Раховом та Сиготом. Вони й ствердили, що центр Європи розташований саме поблизу с.Ділове, та увічнили це кам’яним двометровим знаком. 1977р. поруч із ним встановили стелу, напис на якій стверджує, що географічний центр Європи — саме тут.
Українець Пилип Орлик – автор першої у світі Конституції. 5 (16) квітня 1710р. гетьман П.Орлик оголосив на зборах козацтва біля містечка Тягин (Бендери) «Пакти і Конституції вольностей Війська Запорозького». У 2008р. українськомовний оригінал Конституції виявили українські архівісти у російському Держархіві давніх актів, і він був оприлюднений 2010р. в журналі «Архіви України». Слід згадати, що Конституція США була ухвалена 1787р., тобто на 77 років пізніше Конституції Пилипа Орлика.
Острозька академія – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. А водночас – найстаріша українська науково-освітня установа. Слов’яно-греко-латинську академію заснував у 1576р. князь Костянтин-Василь Острозький. Тут вивчали сім вільних наук (граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, музику, астрономію), та вищі науки: філософію, богослів’я, медицину. Студентів навчали п’ятьом мовам: слов’янської (української), польської, давньоєврейської, грецької, латини.
Українці розробили найбільший, найпотужніший і найважчий у світі літак – Ан-225 «Мрія» (кодова назва НАТО — «Козак»). Його довжина – 84м, розмах крил – 88,4м, максимальна злітна маса – 600т, максимальна швидкість польоту – 850км на годину. Київське конструкторське бюро ім.Антонова спочатку проектувало літак для транспортування космічних кораблів. Перший політ був виконаний 21 грудня 1988р. А 2004р.«Мрія» з її 240 рекордами була внесена до Книги рекордів Гіннеса.
Олешківські піски – найбільша пустеля у Східній Європі. Розташована вона за 30 км на схід від міста Херсон. Складається з барханів заввишки до 5м, що їх місцеві мешканці називають «кучугурами».З’явилися піски порівняно недавно: величезні отари овець, що тут паслись у ХІХ ст., знищили траву, звільнили піски, а справу довершила вітрова ерозія. Пустеля, що має в діаметрі близько 15 км, стримують насаджені ліси. В пустелі на глибині 300-400м є прісне озеро з дуже смачною водою. Однак брати з нього воду не можна: рівень води знизиться, і піски вже ніщо не стримуватиме. Олешківські піски, до речі, належать до «Семи природних чудес України» за проектом Фонду Миколи Томенка «Рідна країна».
Станція «Арсенальна» у Києві – найглибша зі станцій метро у світі. Вона розташована на глибині 105,5 м. Побудували її 1960 р., однією з перших, і відкрили 6 листопада. Це також єдина в Україні станція метро «англійського типу» — з коротким середнім залом. За переказами, в тунелях біля «Арсенальної», що розташована неподалік від будівлі Верховної Ради, є таємні приміщення для політичної верхівки — в разі, якщо їй щось загрожувало би.
Трембіта (аерофон) – дерев’яна труба — найдовший у світі музичний інструмент. Вона може сягати 4 м завдовжки. Її звуки лунають довкола на десять кілометрів. Трембіта одвіку була засобом спілкування гуцульських чабанів межи собою та з селом. Вона супроводжувала всі гуцульські свята та обряди, сповіщала про важливі події – скажімо, народження дитини, весілля чи похорон. Нині трембіта – неодмінна учасниця багатьох етнографічних фестивалів та концертів.
Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»