chrome firefox opera safari iexplorer

Обмеження конституційних прав: хто обманює – Президент чи його Указ?

28 листопада 2018 о 16:27
nrcu.gov.ua

В ніч на 26 листопада на екстреному засіданні РНБО, а потім і у Верховній Раді Порошенко завірив українців, що обмеження Конституційних прав і свобод у зв`язку з введенням воєнного стану не буде. Натомість в пункті 3 Указу Президента  “Про введення воєнного стану в Україні” чітко зазначено: “У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Експерт Громадського руху «Рідна країна» Валентина Різник прокоментувала ситуацію з розходженням слів і дій Президента.

«Звичайно воєнний стан неможливий без обмежень, оскільки цей закон передбачає введення в дію засекречених актів, які діють лише під час воєнного стану – розвідка отримує більше повноважень, відкривається доступ до стратегічних запасів і так далі.

Обмеження права на зібрання теж є логічним. В разі масштабної пропагандиської кампанії з боку Росії можливий сценарій захоплення адміністрацій та будівель силових структур “зеленими чоловічками”, як це відбулось в Луганській і Донецькій областях.

Але найбільше сьогодні громадян лякає не заборона мітингів. Питання, яке найбільше всіх цікавить – чи буде держава втручатись в особисте листування та приватну власність.

Президенту, який має найнижчий рівень довіри за весь час існування цього інституту, важко довіряти, особливо якщо згадати невиконані передвиборчі обіцянки: зняття недоторканності, порядок проведення імпічменту, долар по 15 грн та завершення війни».

Експерт також звернула увагу на те, що це далеко не перша неузгоджена заява Президента, яка викликала обурення в суспільстві.

«До цього далеко неповного переліку слід додати забуту передвиборчу програму та постійну дрібну брехню, як, наприклад, під час виступу у Верховній Раді 26 листопада, де він сказав, що на екстреному засіданні Радбезу ООН країни-члени спочатку відхилили запропонований Росією порядок денний, а потім “Україна внесла свій проект, який був підтриманий більшістю голосів” і назвав це “дипломатичною перемогою”. Насправді рада лише відхилила запропонований Росією проект і на словах засудила її дії. Ну і звичайно виникає питання – чи можна називати дипломатичною перемогою той факт, що проти проекту Росії проголосувало лише 7 із 15 країн членів (США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Швеція, Нідерланди)? Це ж навіть не половина. 4 країни висловились “за”(Росія, Китай, Казахстан, Болівія), 4 країни утримались від голосування (Перу, Кувейт, Кот-д’Івуар, Екваторіальна Гвінея).

Тому досить дивно бачити 3 пункт про обмеження і чути від Президента кожного разу, що Конституційні права обмежуватись не будуть.

Будуть, а от чи будуть зловживання – це вже покаже час. На жаль, історія з постійною брехнею від Президента оптимізму не вселяє».

Розділи: Політика

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути