chrome firefox opera safari iexplorer

«Рідна країна» впорядкувала дорогу до козацького цвинтаря в Трахтемирові

12 листопада 2018 о 17:09

У Трахтемирові на Канівщині небайдужі українці продовжують приводити до ладу козацький цвинтар XVIІ-XX сторіч.

Ініціатор заходів, засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко вже не перший рік опікується питанням облаштування та впорядкування місця поховання національних героїв. Влітку команда фонду провела на території цвинтаря толоку та встановила покажчик для туристів.

Цього разу «Рідна країна» на чолі з Миколою Томенком прийняли рішення зробити дорогу.

«Звітую, що, як і обіцяв, наша команда «Рідної країни» продовжує упорядковувати знаменитий цвинтар. Нині зроблено дорогу до місць поховань 17-20 століть. Приємно, що за останній рік тут багато зроблено і колективом Державного історико-культурного заповідника “Трахтемирів” та обласною владою. Разом зробимо Трахтемирів місцем поваги і пошани до нашої історії та приберемо звідси елітних мисливців та олігархів!»

Особливу подяку Микола Томенко висловив Олегу Герасимчуку за допомогу в облаштуванні дороги до козацьких могил, а також за постійну підтримку директору Канівського природного заповідника Володимиру Пилипенку та його заступнику Олегу Петриченку.

Засновник фонду «Рідна країна» також поділився з планами на майбутнє.

«Наступний рік буде роком досліджень. Сюди мають приїхати археологи та науковці. Ми маємо чітко знати яка кількість поховань тут з козацької доби, а яка з кінця 19 століття».

Більше дивіться в сюжеті телеканалу ICTV.

Нагадаємо, що це далеко не перша ініціатива команди «Рідної країни» по збереженню національних історичних пам`яток. Нещодавно в Тарасовій світлиці, що в Каневі, завдяки ініціативі Миколи Томенка був повністю замінений солом`яний дах на більш витривалий та довговічний очерет.

 

facebook.com/m.tomenko

 

facebook.com/m.tomenko

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути