chrome firefox opera safari iexplorer

В цей день 140 років тому народився український художник і громадський діяч Михайло Паращук

16 листопада 2018 о 09:08
photo-lviv.in.ua

Митець жив і творив в Україні лише сім років. Однак вся його творчість була глибоко національною, українською; він належав до тих, хто уславив Україну далеко за її межами.

Михайло Іванович Паращук народився у селі Варваринцях на Теребовлянщині. З дитинства виявив неабиякий малярський хист, 13-річним брав участь в оздобленні костелу у Струсові, ратуші у Новому Сончі.

Початкову художню освіту отримав у краківській Школі красних мистецтв. Скульптурі навчався у Віденській академії мистецтв, Львівському Політехнічному інституті (курс відомого художника, професора А.Сулими-Попеля). Разом з учителем створив пам’ятник Адамові Міцкевичу, який вважається одним з кращих монументів, присвячених великому поетові.

Закінчивши художню академію Жюльєна в Парижі, брав уроки у славетного Огюста Родена, який справив чималий вплив на творчість молодого скульптора.

У 1913 р. Паращука запросили на посаду професора Мюнхенського інституту декоративного мистецтва. На австрійсько-російському кордоні був затриманий австрійською владою й за обвинуваченням у шпигунстві доправлений до концтабору Талергоф.

Після звільнення (1914 р.) активно працював у «Союзі визволення України», вів курси скульптури, гончарства та різьбярства для полонених солдат-українців у таборах Раштаті й Вецларі, а також у розробці проектів та встановленні пам’ятників полеглим українським полоненим.

1918 р. М.Паращук, усім серцем прийнявши Українську революцію, повертається до України. З 1920 р. секретар, затим – голова дипломатичної місії УНР у Ревелі (Естонія); радник представництва УНР у Литві.

1921 р. міжнародна організація Червоного Хреста скерувала Михайла Паращука до Болгарії. Художник заснував свою мистецьку школу в Софії. Це був час натхненної творчості й популярності. Художник працює в жанрі портрета, у монументально-декоративній пластиці. На цей період припадає створення портретів М.Грушевського, С.Петлюри, відомих болгарських політиків і митців Д.Благоєва, Г.Делчева, Г.Стайкова; оздоблення Національної бібліотеки ім.Кирила і Мефодія, адміністративного корпусу Софійського університету, Академії наук, Міністерства оборони, Національного банку Болгарії. Друга батьківщина відзначила плідну працю художника орденом Кирила і Мефодія.

Водночас Михайло Іванович бере активну участь у діяльності української громади: стає одним з керівників Болгарсько-українського товариства, організовує з’їзд української еміграції та очолює створену з’їздом Малу Раду.

Серед найталановитіших робіт Михайла Паращука, присвячених українським політикам і діячам культури – портрети Т.Шевченка, І.Франка, М.Лисенка, В,Стефаника, О.Олеся, М.Грушевського, С.Петлюри, А.Шептицького, С.Людкевича, П.Карманського, Б.Лепкого – загалом понад 30.

Звичайно ж, відомі багатьом виконані у бронзі й граніті пам’ятники А.Міцкевичу у Львові та М.Драгоманову в Софії; художнє оформлення львівських Оперного театру, Університетської бібліотеки та Промислового музею. В Болгарії митець створив близько 40 бюстів і барельєфів, серед яких – портрети Д. Благоєва, X. Ботева, М. Драгоманова, А. Константинова.

Помер М.І. Паращук 1963 р. у селі Баня Карлова Пловдивського округу, похований у Софії.

Залишилися невтіленими проекти пам’ятників Т.Шевченкові та Ю.Словацькому, фонтана з німфою на розі вулиць Коперника і Стефаника – роботи, які могли стати справжньою окрасою Львова.

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

10 вересня

Інші дати
Народився Олександр Довженко
(1894 – 1956) – видатний український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
«Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батько мій дорогий і прекрасний» (О. Довженко)
Розгорнути
Народився Олександр Палладін
(1885 - 1972) — український біохімік. Президент Академії наук Української РСР (1946—1962), академік АН УРСР і АН СРСР. Засновник української школи біохіміків.
Розгорнути
День пам’яті Івана Григоровича-Барського
(1713 – 1791), найвидатніший архітектор українського бароко.
"Трудившийся в разных строениях, воду привел в различные места в города сем от различных источников с-под гор, а потом строил каменные церкви, колокольни и покои. Первую церковь зделав у Кирилловском монастыре, з зводницею и брамою, и погребами, церковь Покровскую и Набережно-Никольскую; у Козельце церковь штукатурнею украшал и тынковал, и колокольню вновь построил, у Золотоношском Красногорском монастыре церковь, колокольню у Петропавловськом монастыре, у Соборно-Успенском соборе с церквою. Ещё магазин городской и гостинной дом, жилые покои Греческому монастирю и Юрию Дранчеву…"
Розгорнути

Новини Дивитися всі