chrome firefox opera safari iexplorer

173 роки тому народився відомий український художник і педагог Микола Мурашко

20 травня 2017 о 09:17

Талановитий український художник Микола Мурашко народився у Глухові, в родині різьбяра іконостасів.
Уже в ранньому дитинстві хлопчик виявив велике зацікавлення малюванням: копіював книжкові ілюстрації, малював сам.

1863 р. добрий знайомий, художник Іван Сошенко, який викладав малювання у 1-й Київській гімназії, порадив Миколі вступати до Академії мистецтв у Петербурзі. Юнак відвідує академію як вільний слухач. Під час навчання знайомиться з Іллею Рєпіним, і той великою мірою вплинув на його естетичні погляди.

Портрет Миколи Мурашка. Худ. Ілля Рєпін. 1866

Успішно працює як художник-графік, про що свідчить написаний ним літографічний портрет Тараса Шевченка, над яким працював у 1864-67 рр.

Закінчити навчання в Академії не судилося – на заваді стала хвороба. Повернувся в Україну, оселився у містечку Вороніж на Чернігівщині. У жовтні 1867-го отримав від Академії мистецтв звання вчителя малювання і наступного року розпочав викладання у Київській прогімназії, згодом – у реальному училищі, Колегії Павла Галагана.

Водночас багато творчо працює. 1879 за роботу «Мотив з околиць Києва» Рада Академії мистецтв надала Миколі Мурашку звання класного художника III ступеня.

Митець заглиблюється у пейзажний живопис. 1880—1890 рр. створює пейзажі «Річка Тетерів», «Млин», «У парку», «Вид Боярки», «Коростишів»; серію «кримських» робіт: «Крим», «Берег Алупки», «Ай-Петрі», «Мечеть». Улюблена тема полотен майстра – панорами Дніпра («Над Дніпром», «Вид на Дніпро» та інші.)
Картини з успіхом експонуються на виставках у Києві та Петербурзі. Окремі роботи придбала Академія мистецтв.

Український краєвид. Микола Мурашко, 1896

Тоді ж Микола Мурашко пише низку портретів, найвідоміший з-поміж яких – портрет художника і громадського діяча Миколи Ге.

Водночас улюбленою справою М. Мурашка було викладання. 1875 р. у власній оселі організував і очолив Рисувальну школу (розташовувалася згодом у різних приміщеннях). Серед учнів художника були діти й дорослі: одні готувалися до іспитів з малювання, інші воліли навчитися малювати «для себе», з любові до живопису, ще інші не бачили себе поза живописом і прагнули досягти вершин майстерності.

Допомогу в організації школи надавали український підприємець і благодійник І.Терещенко, меценат і колекціонер художніх творів В.Тарновський, професор історії та громадський діяч П.Павлов, географ і мандрівник П.Семенов-Тянь-Шанський. Підтримували діяльність школи художники І. Рєпін, І.Крамськой, В. Маковський.

Школа дала можливість отримати художню освіту М.Пимоненку, С.Костенку, Г.Дядченку та іншим, відомим у майбутньому, малярам.

Обдаровані діти з бідних родин у школі навчалися безкоштовно.

У різні часи тут викладали М. Врубель, І.Селезньов, професор Г. Павлуцький, С.Костенко та інші майстри.
Школа діяла понад 25 років — до травня 1901-го.

Посібник із малювання для дітей, виданий 1869 р., мав величезну популярність: у якості зразків для копіювання пропонувалися літографічні роботи самого Мурашка.

Із середини 1880-х років Микола Мурашко багато друкується як рецензент і мистецтвознавець, зокрема, популяризатор творчості художників-передвижників. Ініціює виставки художніх робіт українських та зарубіжних художників-реалістів: О.Сластіона, М.Ярового, Є.Вжеща, К.Костанді, І.Рєпіна, В.Верещагіна, В.Полєнова, І.Шишкіна.

Упродовж останніх років життя Микола Мурашко мешкав у селищі Буча поблизу Києва. Працював над мемуарами «Спогади Старого Вчителя», які побачили світ іще за життя митця.

М.М.Мурашко помер 22 вересня 1909 р. у Бучі. Похований на київському Лук'янівському цвинтарі.

У містах Києві та Глухові на честь М.Мурашка названо вулиці.

Підготувала Олена Бондаренко

Фото з Вікіпедії

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути