chrome firefox opera safari iexplorer

Той, хто творив для світу живописний образ України

28 січня 2019 о 12:14
ria.ru

Архипа Куїнджі не одразу прийняли до Академії мистецтв навіть вільним слухачем. Великий мариніст Айвазовський не взяв його своїм  учнем. Але він став одним з найпопулярніших художників свого часу, чиї картини мали за честь придбати члени імператорської фамілії та відомі колекціонери.

27 січня 1841р.(інша версія – 1842-го) у Карасівці, передмісті Маріуполя, в родині шевця Івана Єменджі народився хлопчик, якого назвали Архипом. Прізвище, котре дістав від народження  майбутній митець, у перекладі з татарської означає «трудяща людина». В роботящій, але бідній родині й говорили татарською.

Чотирирічним хлопчик втратив батька, затим і маму. Дітей взяли до себе батькові брат і сестра. Сякої-такої грамоти Архип навчався у сусіда-грека. Потім була міська школа. Вчився хлопець погано, але малював дивовижно, постійно і скрізь: на клаптиках паперу, стінах, парканах.  

Сім’я родичів була зовсім бідною, тож від 10 років Архип мусив заробляти на хліб: пас гусей сусідам, працював у підрядчика Чабаненка на будівництві церкви — записував у товстезну облікову книгу кількість завезеної цегли. До речі, за якийся час гросбух перетворився на альбом для малювання…

Коли прислужував Аморетті, торгівцеві хлібом, той побачив малюнки й порадив потрапити в науку до «самого» Айвазовського, який мешкав у Феодосії.  

Влітку 1855р. Архип пішки, босоніж дістався Феодосії. Зазнав потрясіння від краси моря і суходолу. Учень  Айвазовського — А.Фесслер — за відсутності метра розташував прибульця на подвір’ї, показав майстерню. Впродовж чотирьох місяців хлопець розтирав фарби, фарбував паркан  виконував інші подібні роботи. Найбільше, що йому було довірено- копіювати полотна Айвазовського. На цьому, власне, все й закінчилося: Архип повернувся до Маріуполя. Щоправда, не надовго: переїхав до Одеси, влаштувався ретушером у фотографії. Харчувався заледве не самими хлібом та водою, поки не зібрав по копійці грошей на дорогу до Петербурга. В Академії мистецтв – після кількох спроб — склав іспит для вступу вільним слухачем. Познайомився з І. Рєпіним, В. Васнецовим, К. Савицьким, які на той час навчалися в Академії.  27-річним отримав звання вільного художника. Обрав собі прізвище «Куїнджі» (ювелір) – за родинними переказами, дід Архипа був ювеліром. 

Якось Архип випадково зустрів земляка – купця Е.Шаповалова — Кетчерджі. Купець пригадав, що юний художник якось у Маріуполі намалював його портрет – і то вельми вдалий. Тож замовив портрет своєї доньки Віри. А невдовзі 33-річний художник Куїнджі взяв шлюб з Вірою Шаповаловою-Кетчерджі.  

1876р., після показу картини «Українська ніч», Куїнджі став знаменитим. Через два роки його твори дуже прихильно приймала публіка на Всесвітній виставці в Парижі. А його «Місячна ніч на Дніпрі» зчинила фурор у Петербурзі. Коли митець щонеділі став на дві години відчиняти двері своєї майстерні для всіх охочих, черга шикувалася з вечора суботи. 

У Куїнджі було чимало заздрісників і ворогів   – адже викладач Академії мистецтв, професор, керівник художньої майстерні досягнув усього самотужки, лише власним талантом, у судженнях був відвертим аж до різкості, не  запобігав перед вищими й допомагав нужденним.   

У 1897р. Куїнджі підтримав студентські протести й був позбавлений права викладати в Академії. Займався зі студентами приватно, найталановитіші їхали стажуватися за кордон коштом свого вчителя.

В останні 13 років життя Архип Іванович тяжко хворів, не виходив зі свого петербурзького помешкання. 24 липня 1910р.А.І.Куїнджі помер. Поруч з учителем до останнього його подиху перебували учні — М. Реріх, К. Богаєвський, О.Рилов. 

Всі свої картини, понад півмільйона рублів і кримський  маєток Сара-Кікенеїз на 245 десятинах землі він передав «Товариству ім. А.І.Куїнджі», створеному студентами. Але більшовики, вчинивши переворот, Товариство ліквідували,   а власність Куїнджі реквізували «на користь революційного пролетаріату».

Скасували більшовики й щорічну пенсію у 2500 рублів, яку заповів митець своїй дружині. Віра Куїнджі померла 1920р. в більшовицькому Петрограді від голоду.

Архип Куїнджі любив Україну. Не випадково серед його шедеврів – картини, присвячені рідному краю: п‘ять полотен «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», «Степ.Нива», багато інших. Вони уславили ім’я великого художника і показали світові  неповторну красу української землі.

Про картину «Українська ніч» інший художник, Михайло Нестеров, писав: «Українська ніч Куїнджі, перед котрою постійно був густий натовп абсолютно вражених і захоплених  нею глядачів…»  

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

20 травня

Інші дати
20 травня відзначають:
День банківських працівників України. Всесвітній день метрології. Всесвітній день травматолога.
Розгорнути
Народився Петро Скунць
(1942, с. Міжгір'я  Закарпатської обл. - 2007) - український поет, перекладач. Автор збірок "Сонце в росі", "Погляд", "ВЕрховинська пісня", "Полюси Землі", "На границі епох", "Один" та ін.
Розгорнути
Народився Микола Мурашко
(1844, м. Глухів, Сумська область - 1909) — український художник і педагог. В 1875 році заснував приватну художню школу, яка увійшла в історію під назвою Київської рисувальної школи.
Розгорнути
Народився Олександр Мишуга
(1853, с.Новий Витків, Львівська область - 1922) – український оперний співак, педагог.
Розгорнути
Народився Борис Мартос
(1879, смт. Градизьк, Полтавська область - 1977) — визначний український громадський і політичний діяч, кооператор і педагог. Голова Ради Міністрів УНР (1919).
«Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла – Гори! Життя – єдина мить Для смерті ж – вічність ціла.» (Олександр Олесь)
Розгорнути