chrome firefox opera safari iexplorer

Той, хто творив для світу живописний образ України

28 січня 2019 о 12:14
ria.ru

Архипа Куїнджі не одразу прийняли до Академії мистецтв навіть вільним слухачем. Великий мариніст Айвазовський не взяв його своїм  учнем. Але він став одним з найпопулярніших художників свого часу, чиї картини мали за честь придбати члени імператорської фамілії та відомі колекціонери.

27 січня 1841р.(інша версія – 1842-го) у Карасівці, передмісті Маріуполя, в родині шевця Івана Єменджі народився хлопчик, якого назвали Архипом. Прізвище, котре дістав від народження  майбутній митець, у перекладі з татарської означає «трудяща людина». В роботящій, але бідній родині й говорили татарською.

Чотирирічним хлопчик втратив батька, затим і маму. Дітей взяли до себе батькові брат і сестра. Сякої-такої грамоти Архип навчався у сусіда-грека. Потім була міська школа. Вчився хлопець погано, але малював дивовижно, постійно і скрізь: на клаптиках паперу, стінах, парканах.  

Сім’я родичів була зовсім бідною, тож від 10 років Архип мусив заробляти на хліб: пас гусей сусідам, працював у підрядчика Чабаненка на будівництві церкви — записував у товстезну облікову книгу кількість завезеної цегли. До речі, за якийся час гросбух перетворився на альбом для малювання…

Коли прислужував Аморетті, торгівцеві хлібом, той побачив малюнки й порадив потрапити в науку до «самого» Айвазовського, який мешкав у Феодосії.  

Влітку 1855р. Архип пішки, босоніж дістався Феодосії. Зазнав потрясіння від краси моря і суходолу. Учень  Айвазовського — А.Фесслер — за відсутності метра розташував прибульця на подвір’ї, показав майстерню. Впродовж чотирьох місяців хлопець розтирав фарби, фарбував паркан  виконував інші подібні роботи. Найбільше, що йому було довірено- копіювати полотна Айвазовського. На цьому, власне, все й закінчилося: Архип повернувся до Маріуполя. Щоправда, не надовго: переїхав до Одеси, влаштувався ретушером у фотографії. Харчувався заледве не самими хлібом та водою, поки не зібрав по копійці грошей на дорогу до Петербурга. В Академії мистецтв – після кількох спроб — склав іспит для вступу вільним слухачем. Познайомився з І. Рєпіним, В. Васнецовим, К. Савицьким, які на той час навчалися в Академії.  27-річним отримав звання вільного художника. Обрав собі прізвище «Куїнджі» (ювелір) – за родинними переказами, дід Архипа був ювеліром. 

Якось Архип випадково зустрів земляка – купця Е.Шаповалова — Кетчерджі. Купець пригадав, що юний художник якось у Маріуполі намалював його портрет – і то вельми вдалий. Тож замовив портрет своєї доньки Віри. А невдовзі 33-річний художник Куїнджі взяв шлюб з Вірою Шаповаловою-Кетчерджі.  

1876р., після показу картини «Українська ніч», Куїнджі став знаменитим. Через два роки його твори дуже прихильно приймала публіка на Всесвітній виставці в Парижі. А його «Місячна ніч на Дніпрі» зчинила фурор у Петербурзі. Коли митець щонеділі став на дві години відчиняти двері своєї майстерні для всіх охочих, черга шикувалася з вечора суботи. 

У Куїнджі було чимало заздрісників і ворогів   – адже викладач Академії мистецтв, професор, керівник художньої майстерні досягнув усього самотужки, лише власним талантом, у судженнях був відвертим аж до різкості, не  запобігав перед вищими й допомагав нужденним.   

У 1897р. Куїнджі підтримав студентські протести й був позбавлений права викладати в Академії. Займався зі студентами приватно, найталановитіші їхали стажуватися за кордон коштом свого вчителя.

В останні 13 років життя Архип Іванович тяжко хворів, не виходив зі свого петербурзького помешкання. 24 липня 1910р.А.І.Куїнджі помер. Поруч з учителем до останнього його подиху перебували учні — М. Реріх, К. Богаєвський, О.Рилов. 

Всі свої картини, понад півмільйона рублів і кримський  маєток Сара-Кікенеїз на 245 десятинах землі він передав «Товариству ім. А.І.Куїнджі», створеному студентами. Але більшовики, вчинивши переворот, Товариство ліквідували,   а власність Куїнджі реквізували «на користь революційного пролетаріату».

Скасували більшовики й щорічну пенсію у 2500 рублів, яку заповів митець своїй дружині. Віра Куїнджі померла 1920р. в більшовицькому Петрограді від голоду.

Архип Куїнджі любив Україну. Не випадково серед його шедеврів – картини, присвячені рідному краю: п‘ять полотен «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», «Степ.Нива», багато інших. Вони уславили ім’я великого художника і показали світові  неповторну красу української землі.

Про картину «Українська ніч» інший художник, Михайло Нестеров, писав: «Українська ніч Куїнджі, перед котрою постійно був густий натовп абсолютно вражених і захоплених  нею глядачів…»  

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути