chrome firefox opera safari iexplorer

Коли  буде справжня весна і як переводити годинник «на літо»?

29 березня 2019 о 09:18
apostrophe.ua

Березень бавиться на гойдалці: то теплом обсипле, то снігом припорошить, то північним вітром обпече.                     Здається, такою самою весна буде аж до своєї зустрічі з літом.

Синоптики обіцяють, що після  10 квітня й до 20  травня буде сухо, ще й так потеплішає, що навіть передбачаються температурні рекорди – до 28 градусів. А після 20 травня повернуться холоди. Приморозків ніби не буде, але  добряче дощитиме і налітатимуть шквальні вітри. 

Принаймні, таку інформацію надають фахівці  Українського гідрометінституту. Вони ж зазначають, що цього разу метеорологічна зима тривала від 13 листопада 2018р. до 3 березня 2019-го — 111 днів, тобто на 6 днів довше за  кліматичну норму. А весна, вважається, прилинула до української столиці на 7 днів раніше за відповідну норму.

Нагадаємо, що 31 березня Україна перейде на літній час. Такий перехід потрібен для компенсування неточностей сучасного календаря. О 4 годині під ранок 31 березня маємо перевести годинникові стрілки на годину вперед. 

Не кожен людський організм спокійно сприймає подібні переходи, адже і спати треба звикнути на годину менше, і  на роботі до нових ритму та графіка слід  прилаштуватися. Тож можуть виникнути проблеми зі станом здоров'я: відчуття перевтоми, дратівливість, ба навіть депресія. 

Щоб запобігти загостренням хронічних захворювань, наслідкам недосипання, перепадам настрою, медики радять підготуватися заздалегідь: потихеньку привчатися раніше вставати з ліжка, не перенапружуватися, вживати вітаміни.

Скажімо, лягати спати кожного вечора на 10-15 хвилин раніше, ніж напередодні. Гуляти на свіжому повітрі та регулярно провітрювати оселю. Вечеряти не пізніше ніж за 2-3 години перед сном. Приготувати все необхідне – одяг, речі, які будуть потрібні вранці – звечора. Трохи зменшити навантаження на мізки й нервову систему напередодні та після переведення годинника. І, звичайно, уникати стресових ситуацій.  

Розділи: Суспільство

10 лютого

Інші дати
Василь Ремесло
1907 –  український вчений-агроном, селекціонер. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці («Миронівська-808» давала в сім разів більший урожай, ніж інші сорти), видав понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій.
Розгорнути
Народився Георгій Малаков
1928 – український графік (серії «Київ. 1941–1945», «Київ у грізний час», «Завойовники морів» та ін.).
Розгорнути
Юхима, Охріма
Якщо вітряно, то літо буде мокрим
Розгорнути
240 років від дня народження Василя Каразіна
(1773, с.Кручик Харківська область – 1842) - український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній Україні Харківського університету, автор численних відкриттів в галузі органічної та неорганічної хімії.
«Блаженний вже стократно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро люб»язній моїй Україні…» (Василь Каразін)
Розгорнути
Народився Роберт Клявін (Візиренко)
1929 р. – український артист балету, балетмейстер, педагог. Партії: Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського). Ролі у фільмах «Лілея», «Летючий корабель», «Будні карного розшуку» та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі